СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
постанова
Іменем України
Справа № 2а-196/11/2704
26.05.11
м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Привалової А.В.,
суддів Іщенко Г.М.,
Лядової Т.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Нахімовського районного суду міста Севастополя (суддя Кравченко В.Є. ) від 17.01.11 у справі № 2а-196/11/2704
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Дзігунського, 19, місто Севастополь, 99001)
про перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач у жовтні 2010 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя, в якому просив визнати неправомірним застосування відповідачем при перерахунку 07.05.2010 пенсії показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2007 рік замість показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2009 рік, що не відповідає вимогам ч.2 ст.5 та ч.2 ст.40 Закону України №1058; визнати неправомірним розпорядження УПФУ в Нахімовському районі м.Севастополя від 07.05.2010 №155056 про перерахунок пенсії позивачу через два роки після попереднього перерахунку з 01.05.2010 з застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується відповідно до Закону 312058 для обчислення пенсії з застосуванням показника за 2007 рік, а не за 2009 рік, що не відповідає вимогам абз.2 ч.4 ст. 42 і ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"; зобов’язати відповідача провести перерахунок розміру пенсії позивача з 01.05.2010 в порядку абз.2 ч.4 и ч.2 ст.40 Закону №1058 з урахуванням страхового стажу і заробітної плати з застосуванням показника середньої заробітної плати робітників в галузях економіки України за 2009 рік, визначений держкомстатом України як спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики.
Постановою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 17 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволенні.
Визнані неправомірними дії відповідача щодо обмеження при перерахунку розміру пенсії за 2009 рік за заявою позивача, яке виразилось у застосуванні показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2007 рік в розмірі - 1197,91 грн. замість показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2009 рік в розмірі 1650, 43 грн., встановлений Законом України " Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування" (1058-15) .
На відповідача покладений обов'язок провести перерахунок пенсії позивачу за його заявою у відповідності з вимогами частини 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування", тобто виходячи з показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2009 рік в розмірі 1650, 43 грн., починаючи з травня 2010 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі - 3,40 грн.
Не погодившись з судовим рішенням представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції, оскільки судом вирішені не всі заявлені позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі статтею 197 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, якщо подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що після призначення пенсії позивач продовжував працювати й сплачувати страхові внески до пенсійного фонду України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у травні 2010 звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач здійснив перерахунок пенсії за віком позивачу з 01.05.2010 розпорядженням №155056 від 07.05.2010, у зв’язку зі змінами заробітку та виробничого стажу.
На звернення позивача щодо розміру здійсненого перерахунку позивач отримав від Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя відповідь вих.№451-5/8500106 від 23.09.2010 що для перерахунку пенсії позивача був застосований показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007 рік в сумі 1197,91грн.
Незгода позивача зі здійсненим перерахунком з застосуванням показника за 2007 рік, а не за 2009, як встановлено законом, стала підставою для звернення з даним позовом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року (v010p710-08) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , якими були внесені зміни в статті 40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"у частині визначення показника заробітної плати й порядку проведення перерахунку пенсій, були визнані неконституційними, тобто втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, що узгоджується зі статтею 152 Конституції України, якою встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнаних неконституційними.
Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерву у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) , яка визнана неконституційною.
Отже, умови перерахунку пенсії, визначені в підпункті 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) не відповідають умовам, викладеним в статті 40, частині 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (1058-15) .
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 2 ст. 40 даного Закону передбачено, що для визначення заробітної плати для обчислення (перерахунку) пенсії застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік попереднього року, який передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Частиною 4 статті 42 Закону визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що для обчислення заробітної плати застрахованої особи при перерахунку пенсії, слід керуватися положеннями статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які визначають порядок обчислення заробітної плати застрахованої особи при призначенні пенсії, оскільки іншого порядку її обчислення законодавством не передбачено.
Тому, колегія суддів приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивачу при здійсненні перерахунку розпорядженням №155056 від 07.05.2010 за його заявою з застосуванням показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2007 рік в розмірі - 1197,91 грн. замість показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2009 рік в розмірі 1650, 43 грн. відповідно до Закону України "Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування" (1058-15) .
Наведене врахував суд першої інстанції, прийнявши рішення про задоволення позову щодо визнання дій відповідача неправомірними та покладення обов’язку на відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, однак при цьому суд допустив порушення норм процесуального права, розглянувши не всі позовні вимоги.
Резолютивна частина рішення не містить вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправним розпорядження відповідача від 07.05.2010 №155056 про перерахунок пенсії з 01.05.2010 з застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, а не за 2009 рік.
Крім того, судом першої інстанції задоволено позовні вимоги повністю, проте зобов’язуючи відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік в сумі 1650,43грн., суд першої інстанції не врахував, що позивач у позові просив застосувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за 2009 рік, визначений Держкомстатом України в розмірі 1906,0грн.
Колегія суддів вважає, що в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки Держкомстат України не встановлює показників для нарахування пенсійних виплат. Тому ці статистичні дані не можна використовувати при перерахунку пенсії.
Для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058 використовується середня заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з державним комітетом статистики, міністерством економіки, Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів. Іншого порядку обчислення перерахунку пенсії законодавством не передбачено.
Постановою Пенсійного фонду України від 01.02.2008, № 4-4 (z0146-08) затверджено Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) враховується для обчислення пенсії, яка
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 146/14837 (z0146-08) .
З наведеного вбачається, що суд першої інстанції вірно застосував показник середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2009 рік в розмірі 1650,43грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, які мають значення у справі, проте допустив порушення норм процесуального права, не вирішивши всіх заявлених позивачем позовних вимог, що є підставою для зміни судового рішення відповідно до п.2 ст. 201 КАС України.
За викладених обставин позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити частково, застосувавши при цьому положення статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо виходу за межі заявлених позовних вимог з метою повного захисту прав позивача.
Керуючись ст..11, ст. 195, ст. 196, п.2 ч.1ст. 198, п.2 ч.1 ст. 201, п.2 ч.1 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 –задовольнити частково.
2. Постанову Нахімовського районного суду міста Севастополя від 17.01.11 у справі № 2а-196/11/2704 змінити, виклавши резолютивну частину судового рішення в наступній редакції:
"Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя щодо обмеження розміру пенсії при здійсненні перерахунку ОСОБА_2 розпорядженням №155056 від 07.05.2010 з дати 01.05.2010 із застосуванням показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2007 рік у розмірі 1197,91грн. замість показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2009 рік в розмірі 1650,43грн. відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .
Визнати протиправним розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя №155956 від 07.05.2010 про перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2010 в частині застосування показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, замість показника за 2009 рік.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності з вимогами частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виходячи з показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2009 рік в розмірі 1650,43грн., починаючи з 01 травня 2010 року.
В іншій частини позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення. постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді
підпис А.В.Привалова
підпис Г.М. Іщенко
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.В.Привалова