розглянувши в письмовому проваджені апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька на постанову Калінінського районного суду міста Донецька від 10 березня 2011 року по адміністративній справі №2а-839/11/0522 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька про перерахунок пенсії відповідно до ст.40, ст.42 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування",-

Постановою Калінінського районного суду міста Донецька від 10 березня 2011 року по адміністративній справі №2а-839/11/0522 позовні вимоги задоволено, визнані протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Донецька про відмову у перерахунку пенсії позивачу з 01.11.2010 року з урахуванням показника середньої заробітної плати робітників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, яка склала 1650,43 грн.

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Донецька перерахувати та виплатити позивачу з 01.11.2010 року пенсію відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням зміни стажу та розміру заробітною плати та з використанням показника середньої заробітної плати робітників, в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, яка склала 1650,43 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням положень п.3 ч.1. ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів зазначає, що з врахуванням частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач є працюючим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію віком. Звернулась до відповідача зі зверненням щодо застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік

Відповідач надав письмову відповідь, що перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік не може бути проведений, із-за відсутності правових підстав для цього. Такий перерахунок позивачу був здійснений із застосуванням середнього показника заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197, 91 грн.

Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" № 1058 від 9 липня 2003 року (надалі Закон 1058), частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) визнаних такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону 1058, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Суд зазначає, що правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим. Таке ототожнення судом першої інстанції є помилковим, неправомірним, безпідставним.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року (1788-12) № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" № 1058 від 09 липня 2003 року (1058-15) . З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року (530-2008-п) не можуть застосовуватись до спірних відносин.

Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений статтею 69 Закону 1788, відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до статей 64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.

З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, як встановив суд першої інстанції відсутні.

Колегія суддів зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону України 1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

З огляду на зазначене жодних підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 24, 89, 94, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька на постанову Калінінського районного суду міста Донецька від 10 березня 2011 року по адміністративній справі №2а-839/11/0522 – задовольнити.

Постанову Калінінського районного суду міста Донецька від 10 березня 2011 року по адміністративній справі №2а-839/11/0522 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька про перерахунок пенсії відповідно до ст.40, ст.42 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" – відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.