розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 02 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2-а-2152/10/1226 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії, -

Позивач 14.10.2010 року звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача про визнання неправомірними дії, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з дати набуття права на перерахунок, із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, за 2009 рік.

Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 02 грудня 2010 року позовні вимоги задоволені, а саме визнано неправомірними дії, зобов’язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2010 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, з якої сплачено страхові внески,за 2009 рік.

Відповідач в апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Основні доводи апеляційної скарги:

- судом першої інстанції не досліджено усіх обставин, що мають значення для вирішення справи по суті, а саме того, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) не поновлено дію попередньої редакції частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування",

- відповідачем при вирішенні питання щодо перерахунку пенсії позивача дотримано вимоги підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) , спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України від 11 березня 2009 року № 201/01/12-09/039 та Пенсійного фонду України від 11 березня 2009 року № 4096/02-04.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, становила наступне.

Як вбачається з позову та позовних вимог, предметом спору є визнання протиправними дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту – Закон № 1058), який передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058 одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому, колегія суддів зазначає, що при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, оскільки приписами Закону №1058 (1058-15) в редакції чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачено.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Суд зазначає, що правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями.

Окрім того колегія суддів зазначає, що позивач 05 липня 2010 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру.

УПФУ шляхом видання розпорядження здійснено перерахунок пенсії.

Розпорядження відповідача у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб’єктом владних повноважень.

Розпорядження про перерахунок пенсії позивачем не оскаржено. Колегія суддів зазначає, що правові наслідки для позивача створює саме розпорядження УПФУ, а не дії суб’єкта владних повноважень, тому має місце неправильно обраний спосіб захисту.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушення норм матеріального права, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути скасована.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 02 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2-а-2152/10/1226 -задовольнити.

Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 02 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2-а-2152/10/1226 - скасувати.

Відмовити у задоволені позовних вимог позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2010 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2009 рік.

постанова суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.