розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2011р. по справі № 2027/2а-151/11

за позовом Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради

про стягнення суми надмірно виплаченої субсидії,

У вересні 2010 року Управління соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради (надалі – Управління, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач), в якому просив суд:

- стягнути з ОСОБА_2 переплачену суму субсидії в розмірі 6 842,20 грн.

Постановою Московського районного суду від 18.03.2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначаючи, що з 2007 року проживає окремо від колишнього чоловіка, ОСОБА_3 та, на момент звернення із заявою про призначення субсидії, не знала про наявність другого транспортного засобу зареєстрованого за її чоловіком.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 зверталась з письмовими заявами від 22.11.2007 року, 26.05.2008 року, 24.11.2008 року до Управління про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно з розрахунком коштів, ОСОБА_2 01.12.2007 року призначено субсидію на 6 місяців з листопада 2008 року по квітень 2008 року щомісячно в розмірі 467,40 грн.; з травня 2008 року по жовтень 2008 року щомісячно в розмірі 245,59 грн., перерахунок з вересня 2008 року по жовтень 2008 року в розмірі 247,02 грн.; з листопада 2008 року по квітень 2009 року щомісячно в розмірі 526,45., перерахунок з грудня 2008 року по квітень 2009 року в розмірі 564,16 грн., перерахунок з березня 2009 року по квітень 2009 року в розмірі 613,50 грн., перерахунок на квітень 2009 року в розмірі 616,78 грн.

За результатами перевірки наданих заявником даних встановлено, що ОСОБА_2 при заповненні декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги не задекларувала наявність автотранспортних засобів, зареєстрованих на ім’я її колишнього чоловіка ОСОБА_3, у зв’язку з чим з 01.11.2007 року по 30.04.2009 року не проводилась оплата належної частини житлово-комунальних послуг в повному обсязі, що призвело до переплати суми у розмірі 6 842,20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з листопада 2007 року по квітень 2009 року ОСОБА_2 через Управління отримувала субсидію та кожні 6 місяців подавала декларації про її доходи та доходи членів її сім’ї. Про наслідки надання неповної або недостовірної інформації, а також про перевірку наданої інформації про доходи сім’ї відповідач була повідомлена.

Згідно із довідкою про транспортні засоби, які зареєстровані і перебувають у власності або володінні членів сім’ї ОСОБА_2, на ім’я її колишнього чоловіка ОСОБА_3 з 17.02.2007 року по 26.12.2008 року був зареєстрований автомобіль "ВАЗ – 21310", 1998 р. в., а з 30.04.2002 року та по час отримання довідки (10.05.2010 року) – автомобіль "Пежо", 1989 р. в.

За приписами п. 13 Положення "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (надалі – Положення), затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 року № 848 (848-95-п) , для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає органу праці та соціального захисту населення довідки про доходи кожної особи, зареєстрованої у житловому приміщенні. У органі праці та соціального захисту населення громадянин заповнює заяву та декларацію про доходи і майновий стан осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні. Громадянин несе відповідальність за надані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та визначення її розміру.

Відповідно до п. 5 підпункту 3 Положення (848-95-п) , субсидія не призначається, якщо уповноважений власник (співвласник) житла, наймач житла у державному та громадському житловому фонді, член житлово-будівельного кооперативу, власник (співвласник) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок, та особи, які зареєстровані разом з ним у житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні чи володінні їх дружин (чоловіків, неповнолітніх дітей) більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу).

Як вбачається з матеріалів справи, у колишнього чоловіка ОСОБА_2 на момент подання до Управління заяви про призначення субсидії та заповнення відповідної декларації знаходились у володінні два транспортних засоби, в той час як відповідачем вказано про наявність лише одного.

Колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги, з приводу того, що ОСОБА_2 не проживає з колишнім чоловіком з 2007 року, оскільки на час звернення із заявою до Управління перебувала з ОСОБА_3 у законному шлюбі, який було розірвано лише 16.12.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб "Пежо" зареєстрований за ОСОБА_3 з 2002 року, тобто задовго до розлучення.

За таки обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, зазначає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та підстав для скасування судового рішення не вбачає.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2011р. по справі № 2027/2а-151/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Судді		Мінаєва О.М. Водолажська Н.С.