Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Новогродівці Донецької області про спонукання прийняти до заліку пенсії по інвалідності від нещасних випадків та професійних захворювань, виплачених особам-потерпілим на виробництві у розмірі 522411,18 грн. та стягнення понесених витрат у розмірі 522411,18 грн (арк. спр. 2-3).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основний розмір пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 13149,42 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач зобовязаний своєчасно та у повному обсязі відшкодувати суму основного розміру пенсії по інвалідності у звязку із втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві, суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вказаних пенсій.

Законом не передбачено обовязку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду України витрати, повязані з державною адресною допомогою та з підвищенням до пенсії.

Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у позову та прийняти нову постанову, якою задовольнити повністю позовні вимоги (арк. спр. 157-158).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що саме факти нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності є підставою для нарахування та виплати пенсій.

Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Новогродівці Донецької області також подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволені позову (арк. спр. 160-161).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що на час смерті потерпілого особи не були на його утриманні та відповідно не мали права на отримання пенсії.

Сторони у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Позивач підготував списки пенсіонерів, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а відповідач перевірив та прийняв до заліку зазначені списки без врахування витрат позивача за період з березня 2010 року по лютий 2011 рокуна виплату та доставку державної адресної допомоги до призначених пенсій назагальну суму 522 411, 18 грн. (а.с. 9-34, 46).

Зокрема, за період з березня 2010 року по лютий 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області виплачено пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у загальному розмірі 13106,84 грн., витрати на їх виплату та доставку склали 42,58 грн., сплачено державну адресну допомогу пенсіонерам 488 136, 56 грн., витрати на виплату якої склали 492, 56 грн., а також виплачені підвищення до пенсії у розмірі 20605, 53 грн., витрати на доставку 27,11 грн., які відповідач відмовився прийняти до заліку відшкодування витрат з виплати та доставки пенсій (а.с. 45, 46).

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 отримують пенсію по втраті годувальника, який помер внаслідок ещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджується рішеннями судів, якими встановлені факти утримання цих осіб померлими особами, а також актами про нещасні випадки на виробництві та свідоцтвами про смерть складеними відносно померлих осіб (а.с. 55-147).

На відповідача покладений обовязок по своєчасному та повному відшкодуванню органам Пенсійного фонду України пенсій. Сплачених особам, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідачеві були направлені акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Проте вказані витрати не були прийняті фондом.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату пенсій.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII (1788-12) «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788), Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV (1105-14) «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон №1105) та Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок

нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві

або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 (z0376-03) (далі Постанова №5-4/4).

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону №1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 року № 2272-III, Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 р., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому, кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

На виконання Закону №1105 (1105-14) правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (z0376-03) , якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі Порядок).

Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Порядку № 5-4/4 від 04 березня 2003 року (z0376-03) відповідач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати суму основного розміру пенсії по інвалідності у звязку із втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві, суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вказаних пенсій.

Наведений переліквідшкодування шкоди при ушкодженні здоровя є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 (265-2008-п) «Про деякі питання пенсійного забезпечення» та від 11 березня 2009 року № 198 (198-2009-п) «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» запроваджені виплати державної адресної допомога та підвищення до пенсії.

З наведених положень ст. 21 Закону № 1105-ХІV вбачається, що законом не передбачено обовязку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, повязані з державною адресною допомогою та з підвищенням до пенсії.

Таким чином колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівці Донецької області про спонукання прийняти до заліку пенсії по інвалідності від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, виплачених особам потерпілим на виробництві (членам їх сімей) у розмірі 522 411, 18 грн. та стягнення понесених витрат у розмірі 522 411, 18 грн., підлягають частковому задоволенню, зокрема підлягає стягненню з відповідача на користь позивача основний розмір пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 13 106, 84 грн. та витрати на їх виплату і доставку у розмірі 42, 58 грн., що у загальному розмірі становить 13 149, 42 грн.

В іншій частині, позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Виплата зазначеної державної адресної допомоги передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 (265-2008-п) (далі Постанова 265). Пунктом 1 вказаної постанови встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

У пункті 2 Постанови №265 (265-2008-п) зазначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Таким чином, підстави виплати щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої Постановою №265 (265-2008-п) , безпосередньо не пов'язані з фактами нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.

Пунктом 4 Постанови №265 (265-2008-п) встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

З набранням чинності Закону № 1105 (1105-14) , обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, відповідно до підпунктів «г», «д» пункту 1 статті 21 зазначеного Закону покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з статтею 8 Закону 1788 виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, які формуються за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Тобто, з наведених законодавчих актів не вбачається обов'язок відповідача відшкодовувати виплачені позивачем суми державної адресної допомоги.

Пунктом 4 Порядку № 5-4/4 (z0376-03) передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) та інших нормативно-правових актів, а саме:

-сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

-щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

-допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

-сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Суму витрат з виплати і доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основні послуги зв'язку.

Таким чином, пунктом 4 зазначеного Порядку вказаний вичерпний перелік виплат, які здійснюються Пенсійним фондом України та відшкодовуються в подальшому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У цьому переліку не зазначена державна адресна допомога, як така, що підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 5-4/4 (z0376-03) , органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності та до 15 числа місяця наступного за звітним подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Порядку Головні управління узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України. Згідно пункту 7 Порядку зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином колегія суддів зазначає, що виплата державної адресної допомоги не пов'язана з наявністю страхового випадку в розумінні Закону № 1105 (1105-14) .

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області та Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Новогродівці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/6061/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/6061/2011 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Новогродівці Донецької області про зобовязання прийняти до відшкодування витрати та стягнення витрат залишити без змін.

Ухвала складена та підписана колегією суддів 22 липня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.