Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2011 року справа №2а/0570/4572/2011
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs33383140) )
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шишова О.О.
суддів Сіваченка І.В., Дяченко С.П.
при секретарі судового засідання: Казаковій Т.М.
За участю:
представника відповідача Барабаш І.П.
розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Дружківка на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 р. у справі № 2а/0570/4572/2011 (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківка Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Дружківка про стягнення не прийнятих до заліку витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника,який помер в наслідок нещасного випадку або професійного захворювання та суми щомісячної грошової допомоги на прожиття та суми державної адресної допомоги за період з 01 жовтня 2010 року по 28 лютого 2011 року на загальну суму 249381,59 грн.,-
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківці про стягнення не прийнятих до заліку витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку або професійного захворювання та суми щомісячної грошової цільової допомоги на прожиття та суми державної адресної допомоги за період 01.10.2010 по 28.02.2011 року на загальну суму 249381,59 грн. – задоволені частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківці не прийняту до заліку суму витрат пов’язану з виплатою основного розміру пенсії у сумі 3700,56 грн. Щодо задоволення вимог про стягнення решти суми у розмірі 245681,03 грн. відмовлено.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права. В апеляційній скарзі зазначили, що виплати відповідно пункту 2 Порядку від 04 березня 2003 року № 5-4/4 (z0376-03) проводяться на централізованому рівні. Крім того зазначили, що підстав для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, як громадянам країн-учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в країнах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, пенсій у зв’язку з каліцтвом, не має, оскільки витрати пов’язані зі здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, а Фонд не є органом держави та не відповідає за зобов’язаннями держави. Вважали, що суд першої інстанції прийняв необгрунтовано рішення з порушенням норм матеріального права.
Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Дружківка у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ здійснюється органами Пенсійного фонду України. Статті 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженому сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (z0376-03) , органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням ПФУ і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Дружківка направлено відповідачу акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.01.2010 року по 28.02.2011 рік з яких сума витрат у розмірі 249381,59 грн. не була прийнята відповідачем до заліку та він відмовився від підписання цих актів.
З актів щомісячних звірок вбачається, що позивачем за період з 01.10.2010 року по 28.02.2011 року було виплачено пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку або професійного захворювання отриманого за межами України у загальній сумі 21344,41 грн. (з яких, основний розмір пенсії 3700,56 грн., щомісячна цільова грошова допомога на прожиття 190,12 грн., державна адресна допомога 15912,80 грн., допомога на поховання 1500 грн. та витрати на виплату та доставку пенсій 40,93 грн.).
Згідно ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на Україні, залежно від виду страхового випадку, передбачені відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, які регулюються окремими законами, прийнятими згідно цих Основ. У ст. 25 Основ викладений перелік соціальних послуг та матеріального забезпечення, у тому числі перелік соціальних послуг та матеріального забезпечення за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
На підставі ч. 4 ст. 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ст. 81 цього закону визначено, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
За правилами ч. 2 ст. 2 цього закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
На виконання вказаного закону був прийнятий Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5-4/4 (z0376-03) .
Пункт 2 цього порядку визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що, ОСОБА_3 отримав травму 27.05.1993 року на РБ "Облторгсоюз" м. Гомель, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві № 6 від 27.05.1993 року, в результаті чого він отримав 2 групу інвалідності. Факт інвалідності підтверджується витягом з акту огляду МСЕК серії МСЕ №265670. Як вбачається з виписки з акту МСЕК серії ДОН-07 № 107923 ОСОБА_3 14.01.2010 року встановлено другу групу інвалідності безстроково.
ОСОБА_4, 06.11.2002 року отримав травму на ОАО "Арктикнефтегазпром" м. Надим, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві від 06.11.2002 року, в результаті чого він отримав 3 групу інвалідності. Факт інвалідності підтверджується витягом з акту огляду МСЕК серії ДОН-02 №034943. Згідно виписки з акту МСЕК серії 10ААА №378760 ОСОБА_4 16.03.2011 року встановлено третю групу інвалідності безстроково.
ОСОБА_5, 17.01.1985 року отримав травму на Автомобільному промисловому СРСР Бакинському завод автомобілів, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві № 2, в результаті чого він отримав 3 групу інвалідності. Факт інвалідності підтверджується довідкою МСЕК серії ВТЕ-3 №097818. Як вбачається з виписки з акту МСЕК серії 2-18 АЖ №265851 ОСОБА_5 01.08.1997 року встановлено третю групу інвалідності безстроково.
ОСОБА_6, 27.10.1975 року отримав травму на Губкинському реммехзаводі м.Губкин Белгородської області, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві № 5, в результаті чого він отримав 3 групу інвалідності. Факт інвалідності підтверджується довідкою МСЕК серії ВТЕ-87 №026192. Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_618 лютого 2011 року помер.
ОСОБА_7, 27.01.1986 року отримав травму у Міністерстві геології РСФСР Воркутинської геофізичної експедиції, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві № 3, в результаті чого він отримав 3 групу інвалідності. Факт інвалідності підтверджується випискою з акту МСЕК серії ДОН-05 №066866. Як вбачається з виписки з акту МСЕК серії ДОН-50 №069226 ОСОБА_7 15.11.2007 року встановлено третю групу інвалідності безстроково.
ОСОБА_8. 09.12.2010 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка з заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника ОСОБА_9., який ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер. Смерть настала в результаті нещасного випадку на виробництві про що свідчить акт №79 про нещасний випадок на ЗАТ "Севзото" м. Бодайбо, Іркутської області.
Суд першої інстанції правильно вказав, що виплата пенсій з інвалідності здійснюється незалежно від того, в якій з республік колишнього СРСР отримано каліцтво, відтак ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 мають право на відшкодування шкоди, заподіяної їм внаслідок травмування на виробництві та у зв’язку з втратою годувальника, відповідно до законодавства України, відповідно позивач має право на відшкодування виплачених ним пенсій за основним розміром пенсії у сумі 3700,56 грн.
Що стосується стягнення не прийнятих до заліку витрат на виплату пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку або професійного захворювання, а саме допомоги на поховання у загальній сумі 3011,85 грн. (з яких, сума витрат на допомогу на поховання за лютий 2011 року по ОСОБА_11 - 1511,85 грн. та 1500 грн. за лютий 2011 року по ОСОБА_6 та витрати на виплату та доставку пенсій у сумі 11,85 грн.), суд першої інстанції правильно застосував норми матеріальног права, а саме:
Згідно статті 25 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, до пенсійного страхування входить зокрема допомога на поховання пенсіонерів, до страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105, у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів;
Загальними положеннями Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 року № 606 (z1455-05) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 грудня 2005 року за № 1455/11735 (z1455-05) (надалі Інструкція) передбачено, що причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом - зв'язок, який можна встановити між перебігом професійних захворювань (отруєнь) або наслідками трудового каліцтва з урахуванням форми, стадії, тяжкості функціональних порушень, розвитку ускладнень за життя, патоморфологічними та гістологічними змінами в органах та системах організму, що виявлені під час розтину, та настанням смерті;
Пунктом 2.10. зазначеної Інструкції визначено, що висновок про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом оформляється довідкою у трьох примірниках, що використовується МСЕК за формою, що затверджується МОЗ України та видається: перший - установі, що надавала направлення до МСЕК, другий - відповідному відділенню виконавчої дирекції Фонду, третій - заявнику. Підставою є акт визначення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом (форма акта затверджується МОЗ України).
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що, наведені у переліку особи не мають права на страхові виплати відповідно до статті 33 Закону України №1105 оскільки доказів на підтвердження причинного зв'язку смерті ОСОБА_6, та ОСОБА_11 з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я Управління ПФУ в м.Дружківка не надало, тому відсутні підстави для відшкодування Відділенням Фонду виплаченої допомоги на поховання у загальній сумі 3000 грн.
Щодо відшкодування суми витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 11,85 грн.
Відповідно до наказу Державного комітету зв’язку та інформації України № 166 від 22.07.2004 року (z0976-04) "Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги", тариф на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги у місті становить 0,79%. Отже, зазначена позивачем сума не є витратами на виплату та доставку пенсій, оскільки це є витратами на доставку допомоги на поховання (1500 грн. х 0,79 % = 11,85 грн.)
При таких обставинах суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог у цій частині.
Стосовно витрат на виплату і доставку адресної допомоги у розмірі 226525,33 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) запроваджена щомісячна державна адресна допомога, яка виплачується у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат інвалідам не досягає прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому порядку виплачувати особам, яким заподіяно шкоду внаслідок ушкодження здоров’я, зокрема відповідно до підпункту "г" пункту першого пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пенсія відповідно до статті першої Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року (1058-15) №1058-4, це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа, зокрема, в разі визнання її інвалідом.
Відповідно до преамбули зазначеного закону зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Запроваджена постановою Кабінету Міністрів України з 1 квітня 2008 року щомісячна державна адресна допомога не є пенсією в розумінні норм вищезазначеного Закону, не належить до виплат які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, внаслідок чого підстави для стягнення з фонду коштів у розмірі 226525,33 грн. відсутні.
Затверджений Правліннями Фондів Порядок відшкодування у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві Постановою від 4 березня 2003 року №5-4/4 (z0376-03) (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року) не передбачає у переліку витрат, які відшкодовуються, сум адресної допомоги запровадженої з 1 січня 2008 року.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зазначив, що безпідставним є заявлена до стягнення грошова виплата (цільова грошова допомога на прожиття) у розмірі 190,12 грн. виплачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1998 року №1952 "Про підвищення розміру цільової грошової допомоги непрацездатним громадянам з мінімальними доходами" (1952-98-п) .
Зазначеною постановою не передбачено встановлення додаткової щомісячної допомоги саме для осіб, яки отримають пенсію по інвалідності від трудового каліцтва або профзахворювання відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року (1788-12) № 1788-12.
Зазначенні доплати вчиненні в межах здійснення заходів щодо соціального захисту громадян, не є складовою пенсії, не належать до виплат, які здійснюються та відшкодовуються фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до статті 21 Закону № 1105.
Тобто суд першої інстанції правильно відмовив у задоволені позовних вимог у цій частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.
Повний текст рішення складений 28 липня 2011 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Дружківка на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 р. у справі № 2а/0570/4572/2011 – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 р. у справі № 2а/0570/4572/2011 – залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк – до 5 днів.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий
Судді
О.О.Шишов
І.В.Сіваченко
С.П.Дяченко