розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2011р. у справі № 2а-3690/11/1270 (головуючий І інстанції Свергун І.О.) за позовом Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2011 року № 0001148013,-

Постановою Луганського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську від 20 квітня 2011 року № 0001148013 про зменшення Відкритому акціонерному товариству "Стахановський вагонобудівний завод" суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 49120260 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права. В апеляційній скарзі зазначив, що СДПІ у м. Луганську було проведено перевірку ВАТ "СВЗ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, за результатами якої складено акт від 20.04.2011 № 316/08-3/00210890 та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.04.2011 № 0001148013, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 49120260 грн. При проведенні перевірки встановлена відсутність надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету України. СДПІ у м.Луганську не отримано належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумам, заявленим, заявлених платником у податковій декларації. Заявлену до відшкодування суму ПДВ в повному обсязі неможливо підтвердити у зв’язку з не підтвердженням даних по направленим запитам.

Дослідження ланцюгів постачання товару показало, що згідно інформації, наведеної у листі від 19.04.2011 № 3410/7/26-0131, отриманого від ГВПМ СДПІ у м. Луганську, у постачальників ВАТ "СВЗ" у ланцюгу постачання є підприємства з ознаками "транзитності", "податкові ями" по наступних контрагентах: ТОВ "Промислова комплектація", ТОВ "Новабуд ХХІ століття", ТОВ "Інтерпайп Україна", ЗАТ "Лугцентрокуз", ТОВ "Метінвест Україна", ВАТ "Сталь", ТОВ "Упек трейдінг", ТОВ "Крош плюс", ТОВ "МД Груп Запоріжжя", ВАТ "Дніпровагонмаш", ТОВ "Восток-Руда", ТОВ "Укртранспневматика", ТОВ "Залізничтехпромкомплект-Україна", ТОВ "ТД "Содружество", ВАТ "Нововолинський ливарний завод", ТОВ "ЛЗ "Аврора", ТОВ "НВП "Восток", ЗАТ "Луганський ЛМЗ, ПП "Донпромрезерв", ТОВ "Східно-Українська виробничо-інжерена компанія "Граніт", ТОВ "Маркстіл", ТОВ "Ковальсько-пресове підприємство", ТОВ "Транссталь", ТОВ "Футбольний клуб "Ворскла", ДП "ЛК-Металургія", АТ "Завод "Ленінська КУЗН", ТОВ "Ама фрейт Україна, ТОВ "Інвестмаш", ТОВ "Завод метисних виробів", ТОВ "ПМЛЗ", ТОВ "Торгівельно-Промислова компанія", ТОВ "Метиз-Трейд", ТОВ "ЗСЗ", ТОВ "Восток", ТОВ "Метінвест-СМЦ", ПП "Вагонник-Плюс", ВАТ "Херсонський завод карданних валів", ВАТ "Трібо", ТОВ "Інтерпрокат", ТОВ "ВКФ "Проміндустрія", НВТ "Донікс", ТОВ "Промелктроторг". Згідно акту перевірки від 20.04.2011 № 316/08-3/00210890 у ланцюгу постачання встановлено підприємства, які мають незначні основні засоби для здійснення господарської діяльності, не мають кількісний склад працівників, не знаходяться за місцезнаходженням. У період, що перевірявся, ВАТ "СВЗ" здійснювало безтоварні операції без мети настання реальних наслідків. Таким чином, у період з 01.12.2010 по 31.12.2010, враховуючи відсутність у вищезазначених контрагентів та їх постачальників адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань, залучених до схеми постачання ВАТ "СВЗ", фінансово-господарські дії за вказаний період не мають юридичної сили.

Встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 5.7 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, ВАТ "СВЗ" завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 49120260 грн.; п. 200.3 ст. 200 та абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ВАТ "СВЗ" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2011 року в загальній сумі 49120260 грн. Суд першої інстанції не врахував наведені обставини. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні вказав, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом установлено, що позивач – ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод", зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Стахановської міської ради 02.10.1996, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 392 105 0002 000055 (а.с. 8). Згідно свідоцтва № 100159971 позивач є платником податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ – 17.07.1997 (а.с. 9). ВАТ "СВЗ" перебуває на обліку в СДПІ у м. Луганську.

У відповідності з Конституцією України (254к/96-ВР) кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XII зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.03.1997 № 168/97-ВР, який діяв до 01.01.2011 (надалі – Закон № 168), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом (168/97-ВР) зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.1.8 ст.1 Закону № 168, бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від’ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону № 168 визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону № 168, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Розділ V Податкового кодексу України (2755-17) , що набрав чинності з 01.01.2011, визначає платників податку на додану вартість, об’єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов’язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п.200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу (2755-17) ), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з такого податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якам відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11).

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Судом установлено, що позивач подав до СДПІ у м. Луганську податкові декларації з ПДВ за грудень 2010 року від 18.01.2011 з додатком 5 (а.с. 23-29 т. 1) та за січень 2011 року від 18.02.2011 з додатком 5 (а.с. 30-36), зазначивши в рядку 25.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) суму 49120260 грн.

СДПІ у м.Луганську було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" за січень 2011 року, за результатами якої складено довідку від 18.03.2011 № 21/08-3/00210890 (а.с. 111-115 т. 7). Камеральною перевіркою декларації за січень 2011 року встановлено, що бюджетне відшкодування складає 49120260 грн. Причини виникнення суми бюджетного відшкодування по декларації за січень 2011 року наступні: експортні операції за грудень 2010 року, які оподатковуються за нульовою ставкою та складають 293687490 грн., або 83,25% від загального обсягу продажу товарів (робіт, послуг) (рядок 5 – 352766684 грн.), експортовано продукцію власного виробництва: напіввагони.

У період з 23.03.2011 по 12.04.2011 відповідачем було здійснено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" з питань достовірності та законності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.02.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено довідку від 18.04.2011 № 300/08-3/00210890 (а.с. 37-48 т. 1).

З довідки вбачається, що перевіркою не встановлено відсутність податкового обліку та порушення порядку ведення податкового обліку (абз. 4 розділу 3 довідки). За результатами перевірки не встановлено взаємовідносин ВАТ "СВЗ" з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення суб’єктами господарювання нікчемних (недійсних) правочинів (абз. 8, 9 розділу 3 довідки). У розділі 4 довідки зроблено наступні висновки: перевіркою підтверджено заявлену ВАТ "СВЗ" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2011 року в сумі 11711628 грн.; за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму 37408632 грн, що пов’язано з неотриманням зустрічних звірок по основним постачальникам ВАТ "СВЗ" від органів ДПС за місцем їх реєстрації.

На підставі наказу від 19.04.2011 № 184 (а.с. 10 т. 1) було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ВАТ "СВЗ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за січень 2011 року, за результатами якої складено акт від 20.04.2011 № 316/08-3/00210890 (а.с. 12-21 т. 1).

Перевіркою встановлено, що підприємством у порушення: 1) п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (168/97-ВР) та п.5.7 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (z0250-97) (у редакції наказу від 15.06.2005 № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982 (z0702-05) ) підприємством завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в результаті чого завищено від’ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 49120260 грн.; 2) п. 200.3 ст. 200 та абз. "а" п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України ВАТ "СВЗ" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2011 року в загальній сумі 49120260 грн.

На підставі акту перевірки від 20.04.2011 № 316/08-3/00210890 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.04.2011 № 0001148013, яким ВАТ "СВЗ" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 49120260 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн. (а.с. 22).

Суд вважає, що позапланову невиїзну документальну перевірку було проведено відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України (2755-17) , а прийняте за її наслідками податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне з огляду на наступне.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби, зокрема, мають право:

20.1.1. запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

20.1.3. одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, комерційних банків та інших фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) та цим Кодексом (2755-17) , довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності;

20.1.4. проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (2755-17) ;

20.1.6. для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом (2755-17) , інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом (2755-17) .

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (2755-17) .

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом (2755-17) ). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом (2755-17) податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (2755-17) .

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Стаття 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Пунктом 78.1 цієї статті передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова (п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).

Як убачається з наказу від 19.04.2011 № 184, підставою для призначення перевірки зазначено п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, яким передбачено в якості обставини, за якою призначається перевірка, неотримання від платника податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували направлення позивачу такого запиту.

Копію наказу та повідомлення про проведення перевірки позивач отримав 28.04.2011, що підтверджується копію повідомлення про вручення поштового відправлення, тобто після проведення перевірки (а.с. 108 т. 7).

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом (2755-17) або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом (2755-17) , у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Абзацем 1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відповідно до абз.1 п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу (2755-17) , такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Суд вважає, що відповідачем було порушено порядок винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.

П. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки було складено відповідачем 20.04.2011. Цього ж дня СДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення 0001148013. Відповідачем не надано суду доказів про вручення копії акту позивачеві 20.04.2011. Таким чином, відповідачем при винесення оскаржуваного повідомлення-рішення порушено положення п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, чим відповідач також позбавив позивача права на оскарження акту перевірки, яке передбачене п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з

використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом № 168 (168/97-ВР) не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов’язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд зазначає, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та нормами Податкового кодексу України (2755-17) право платника податку не поставлено в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу постачання до кінцевого виробника.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Судом установлено, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 49120260 грн. виникла в результаті провадження позивачем господарської діяльності.

Судом установлено, що ВАТ "СВЗ" мало господарські правовідносини з підприємствами-постачальниками з метою отримання комплектуючих та матеріалів для виготовлення залізничного рухомого складу. Так зокрема:

1. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Промислова комплектація" укладено договір поставки № 011/10 від 01.07.2010;

2. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Новабуд ХХІ-століття" укладено договір поставки № 1809 від 18.09.2008;

Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Інтерпайп Україна" укладено договір поставки № У302/2010 від 27.09.2010;

3. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Інтерпайп Україна" укладено договір поставки № У302/2010 від 27.09.2010;

4. Між ВАТ "СВЗ" та ЗАТ "ЛугЦентроКуз" укладено договір поставки № К202/05.012-6 від 16.01.2006;

5. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Метінвест-Україна" укладено договір поставки № 09/08-384 від 14.08.2009;

6. Між ВАТ "СВЗ" та ВАТ "Сталь" укладено договори поставки № 37 від 05.11.2009;

7. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Упек Трейдинг" укладено договори поставки № 12/804-09 від 16.01.2009, № 226 від 14.12.2006, а також договір підряду № 34(СВЗ)/804-08 від 25.01.2008;

8. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Крош Плюс" укладено договір поставки № 649 від 09.06.2010;

9. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "МД Груп Запоріжжя" укладено договір поставки № 1113.1225.4034 від 21.01.2010;

10. Між ВАТ "СВЗ" та ВАТ "Дніпровагонмаш" укладено договір поставки № 599 від 08.04.2010;

11. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Восток Руда" укладено договір поставки № 3/10-К від 20.09.2010;

12. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Укртранспневматика" договір поставки № 2-0712/09 від 07.12.2009;

13. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Залізничмаштехкомплект-Україна" укладено договір поставки № 5/Т-0708 від 08.07.2008;

14. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Торговий Дім "Содружество" укладено договір поставки № 86 від19.12.2007;

15. Між ВАТ та ПАТ "Нововолинський ливарний завод" укладено договір поставки № 56 КВ від 30.06.2010;

16. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Лакофарбовий завод "Аврора" укладено договір купівлі-продажу № 21/06 від 21.06.2010;

17. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ НВП "Восток" укладено договір купівлі-продажу № 591 від 14.07.2006;

18. Між ВАТ "СВЗ" та ЗАТ "Луганський ливарно-механічний завод" укладено договір поставки № 87 від 28.12.2009;

19. Між ВАТ "СВЗ" та ПП "Донпромрезерв" укладено договір купівлі-продажу № 181 від 03.09.2009;

20. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Східно-українська виробничо-інжинерна компанія"Граніт" укладено договір купівлі-продажу № 545 від 27.11.2009;

21. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Маркстіл" укладено договори купівлі-продажу № 04/06 від 04.06.2010, № 1 від 15.12.2010;

22. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Ковальсько-пресове підприємство" укладено договір № 432 від 01.07.2010;

23. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Транссталь" укладено договір поставки № 46 від 15.12.2010;

24. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Футбольний клуб "Ворскла" укладено договір наданняпослуг№127 від 01.09.2007;

25. Між ВАТ "СВЗ" та ДП АТ "Завод "Луганська кузня ЛК-Металургія" укладено договір поставки № 310 від 26.01.2010;

26. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "АМА Фрейт Україна" укладено договір надання послуг № 08 від 25.11.2009,

27. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Інвестмаш" укладено договір купівлі-продажу № 21 від 21.12.2009;

28. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Завод метизних виробів" укладено договір поставки № 1509 від 15.09.2008;

29. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Южний механо-литейний завод" укладено договір поставки № Д002-М від 11.12.2009;

30. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Торгово-промислова компанія" укладено договір поставки № 27/08 від 27.08.2010,

31. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Метиз-Трейд" укладено договір купівлі-продажу № 17 від 29.12.2008;

32. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Запорізький сталеливарний завод" укладено договір купівлі-продажу № 779 від 14.04.2008;

33. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Восток" укладено договір купівлі-продажу № 111 від 10.12.2009;

34. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Метінвест-СМЦ" укладено договір поставки № ДФС-195/01/10 від 11.01.2010;

35. Між ВАТ "СВЗ" та ПП "Вагонник-Плюс" укладено договір купівлі-продажу №737від25.06.2007;

36. Між ВАТ "СВЗ" та ВАТ "Херсонський завод карданних валів" укладено договір поставки№539 від 26.05.2010;

37. Між ВАТ "СВЗ" та ПАТ "Трібо" укладено договір поставки № 31/546-09 від 03.12.2010;

38. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Інтерпрокат" укладено договір купівлі-продажу № 25/03 від 25.03.2008;

39. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ ПКФ "Проміндустрія" укладено договір купівлі-продажу №01/03-2 від 01.03.2010;

40. Між ВАТ "СВЗ" та НВ ТОВ з іноземними інвестиціями "Донікх" укладено договір купівлі-продажу № 71/10-74/3 від 14.05.2010;

41. Між ВАТ "СВЗ" та ТОВ "Пром Електро Торг" укладено договір купівлі-продажу № 476від27.10.2009.

Всі договори, укладені між ВАТ "СВЗ" та його контрагентами, мали на меті настання реальних наслідків.

У довідці про загальну інформацію щодо ВАТ "СВЗ" та результати його діяльності за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 (додаток 1 до довідки від 14.03.2011 № 167/08-3/00210890) СДПІ у м. Луганську зазначає, що в грудні 2010 року ВАТ "СВЗ" реалізовано 650 шт. напіввагонів (а.с. 142 т. 7). У додатку 10 до вищезазначеної довідки СДПІ у м. Луганську вказує, що ВАТ "СВЗ" здійснило у грудні 2010 року експорт 650 шт. виготовлених напіввагонів (а.с. 143-145 т. 7).

При складанні довідки від 18.04.2011 № 300/08-3/00210890 СДПІ у м. Луганську склала додаток № 1 та додаток № 10, в яких зазначено, що в січні 2011 року ВАТ "СВЗ" виготовлено та поставлено на експорт 450 шт. напіввагонів (а.с. 146-150 т. 7).

Сума податкових зобов’язань та податкового кредиту підтверджені реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 165-195 т. 1), податковими накладними (а.с. 196-220 т. 1, а.с. 1-283 т. 2, а.с. 1-337 т. 3), рахунками-фактурами (а.с. 12-14, 17, 19-23, 26-29, 32-36, 40-50 т. 4) та платіжними дорученнями (а.с. 74-168 т. 1). Фактична поставка товарів від контрагентів до ВАТ "СВЗ" підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, товарно-транспортними накладними. Крім того, позивачем надано суду товарні накладні, акти прийому-передачі товару, робіт та послуг.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.