розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_2, Одеського обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов’язання провести перерахунок пенсії, -

У лютому 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату щодо призначення та виплати підвищення до пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням надбавки за участь в бойових діях, починаючи з 01.01.2000 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачами при нарахуванні надбавки до пенсії за участь в бойових діях порушено чинне законодавство, а саме ч. 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2009 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Одеського обласного військового комісаріату щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_2 підвищення пенсії, як учаснику бойових дій за період з 01.01.2004 року по 01.07.2006 року протиправною та зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком за вищевказаний період. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційних скаргах апелянти, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просять скасувати оскаржуване судове рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Призначення та виплата надбавки до пенсії за участь в бойових діях регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 р. (3551-12) та Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу внутрішніх справ та деяких осіб" від 09.04.92 р. (2262-12)

Зокрема, частина 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії ї соціального захисту" в редакції, чинній на 01.01.2000 року, визначає, що учасникам бойових дій пенсія або щомісячне довічне грошове забезпечення, яке виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зазначена норма кореспондується з п. "г" ст. 25 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", якою встановлено, що пенсії учасникам бойових дій підвищуються розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Вихідним критерієм обрахунку підвищення до пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Розмір мінімальної пенсії за віком на період з 01.01.2000 року був визначений постановами Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03.1996 р. (342-96-п) , № 831 від 26.07.1996 р. (831-96-п) і складав 16,62 гривень.

В подальшому розрахунок підвищення до пенсії позивачу проведено, виходячи з установленого постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) розміру, який складає 19,91 грн.

У відповідності до вимог вказаних постанов Кабінету Міністрів України позивачу в період з 01.01.2000 року до 01.10.2003 року підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі 24,93 грн., починаючи з 01.10.2003 року - 29,87 грн., що відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком (16,62 х 150% = 24,93 ; 19,91 х 150% = 29,87)

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу застосуванню підлягають положення частина 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не наведена постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо терміну перерахунку та стягнення надбавки до пенсії позивачу.

Так, частина 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, набула чинності з 12.01.2005 року.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 05.10.2005 (2939-15) ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в новій редакції. Відповідно до цього Закону пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються, зокрема, учасникам бойових дій на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (2939-15) вищезазначені зміни, внесені до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", набули чинності з 01.07.2006 року.

Таким чином в період з 12.01.2005 року по 01.07.2006 року позивач мав право на отримання пенсії з урахуванням підвищення в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком і органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах.

Однак, колегією суддів встановлено, що позивачем пропущено строк, передбачений ст. 99 КАС України для звернення до суду. Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки, як свідчать матеріали справи, Одеський обласний військовий комісаріат наполягав на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, то при визначені дати початку проведення перерахунку пенсії позивачу застосовується річний строк для звернення до суду з моменту подачі позовної заяви, тобто захист порушених прав позивача починається з 08.02.2005 року.

Статтею 99 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України.

Таким чином, з 1 січня 2007 року саме органи Пенсійного фонду України наділені компетенцією щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

Відтак колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не є правонаступником Міністерства оборони України, оскільки саме органи Пенсійного фонду України наділено повноваженнями щодо перерахунку та виплати пенсій, призначених до 01.01.2007 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 201 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ч. ч.1 ст.195, ст.197, п.2 ч.1 ст.198, ст.201, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, КАС України (2747-15) , суд,

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Одеського обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області –задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2009 року змінити, виклавши другий та третій абзац резолютивної частини у наступній редакції:

"Визнати бездіяльність Одеського обласного військового комісаріату щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_2 підвищення (надбавки) до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком в період з 08.02.2005 року по 01.07.2006 року протиправною.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення (надбавки) до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком в період з 08.02.2005 року по 01.07.2006 року, з урахуванням фактично виплачених сум."

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2009 року залишити без змін.

постанова суду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів у відповідності до діючого законодавства.