Харківський апеляційний адміністративний суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2011 р.
Справа № 2а-1670/5054/11
( Додатково див. ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (rs12154576) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs16493077) )
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Мельнікової Л.В., Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2011р. по справі № 2а-1670/5054/11 та ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. по справі № 2а-762/10/1670
за позовом ОСОБА_1
до Новосанжарської районної державної адміністрації, Полтавської обласної державної адміністрації
треті особи Секретаріат Президента України, Кабінет Міністрів України, Державне Казначейство України, Територіальна державна інспекція праці у Полтавській області, Заступник начальника відділу фінансово - господарського забезпечення Новосанжарської районної державної адміністрації Шуліпа С. А.
про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести нарахування середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, надбавки, зарахування стажу та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новосанжарської районної державної адміністрації, Полтавської обласної державної адміністрації, Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України, третя особа - Територіальна інспекція праці в Полтавській області, в якому після уточнення та доповнення позовних вимог просив: визнати дії Новосанжарської районної державної адміністрації (відділу фінансово-господарського забезпечення) неправомірними; зобов'язати Новосанжарську районну державну адміністрацію (відділ фінансово-господарського забезпечення) провести нарахування середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 27.09.2008 року по 17.12.2009 року в сумі 94242 грн. 86 коп. та провести виплати; зобов'язати Новосанжарську районну державну адміністрацію (відділ фінансово-господарського забезпечення) відновити особистий рахунок за НОМЕР_1 ОСОБА_1 по нарахуванню заробітної плати з 27.09.2008 року та внести відповідні зміни до бухгалтерського обліку щодо нарахування сум заробіної плати з 27.09.2008 року по даний час по особистому рахунку НОМЕР_1; зобов'язати Новосанжарську районну державну адміністрацію (відділ фінансово-господарського забезпечення) закрити особовий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 по заробітній платі як безпідставно відкритий; зобов'язати Новосанжарську районну державну адміністрацію (відділ фінансово-господарського забезпечення) провести утримання відповідних податків і зборів до цільових фондів та подати уточнену звітність по даних персоніфікованого обліку до управління Пенсійного фонду району за 2008-2009 роки з врахування донарахованих сум за час вимушеного прогулу з 27.09.2008 року по 17.12.2009 року; зобов'язати Новосанжарську районну державну адміністрацію час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 27.09.2008 року по 17.12.2009 року зарахувати до загального, спеціального та стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку; зобов'язати Полтавську обласну державну адміністрацію включити суму заробітку 94242 грн. 86 коп. ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 27.09.2008 року по 17.12.2009 року до кошторису витрат Новосанжарської районної державної адміністрації; стягнути моральну шкоду в сумі 20000 грн.. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 08.10.2007 року сесія Новосанжарської районної ради прийняла рішення про висловлення недовіри голові Новосанжарської районної державної адміністрації, на підставі якого Президентом України видано розпорядження № 185/2008 рп (185/2008-рп) "Про відставку голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області". 26.09.2008 року видано розпорядження голови районної державної адміністрації № 100-к про фактичне припинення повноважень голови Новосанжарської районної державної адміністрації. Рішенням Вищого адміністративного суду України від 24.11.2009 року залишено в силі рішення Новосанжарського районного суду від 29.01.2008 року, яким рішення сесії Новосанжарської районної ради від 08.10.2007 року щодо висловлення недовіри голові Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_1 визнано незаконним та скасовано. Розпорядженням Президента України від 16.12.2009 року за № 260/2009 (260/2009-рп) рп "Про поновлення на посаді голови Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_1", позивача поновлено на посаді голови Новосанжарської районної державної адміністрації. Разом з тим, у порушення вимог ст. 235 Кодексу законів про працю України та розпорядження голови Новосанжарської районної державної адміністрації № 18-к від 04.02.2010 року, начальником фінансово-господарського забезпечення Новосанжарської районної державної адміністрації не проведено нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, змін по звітах до цільових фондів, у січні 2010 року не внесено до бази даних персоніфікованого обліку по виплатах за 2008 рік (заробітна плата при звільненні), у порушення вимог розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 04.04.2005 року № 103-к не проведено нарахування надбавки за роботу із секретними документами за грудень 2009 року та січень 2010 року в розмірі 15% посадового окладу в сумі 667 грн. 82 коп., період із 27.09.2008 року по 17.12.2009 року не зараховано до стажу державної служби.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 року адміністративний позов задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність Новосанжарської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року в сумі 94242 грн. 86 коп. (дев’яносто чотири тисячі двісті сорок дві гривні вісімдесят шість копійок); зобов’язано Новосанжарську районну державну адміністрацію провести нарахування та ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року в сумі 94242 грн. 86 коп. (дев’яносто чотири тисячі двісті сорок дві гривні вісімдесят шість копійок); зобов’язано Новосанжарську районну державну адміністрацію відновити особистий рахунок за НОМЕР_1 ОСОБА_1 по нарахуванню заробітної плати із 27 вересня 2008 року та внести відповідні зміни до бухгалтерського обліку, щодо нарахування сум заробітної плати із 27 вересня 2008 року по 29 березня 2010 року по особовому рахунку НОМЕР_1; зобов’язано Новосанжарську районну державну адміністрацію закрити особовий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 по заробітній платі; зобов’язано Новосанжарську районну державну адміністрацію провести утримання відповідних податків і зборів до цільових фондів та подати уточнену звітність по даних персоніфікованого обліку до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі за 2008-2009 роки із врахуванням донарахованих сум за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року; зобов’язано Новосанжарську районну державну адміністрацію час вимушеного прогулу ОСОБА_1 із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року зарахувати до загального, спеціального та стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку; зобов’язано Полтавську обласну державну адміністрацію включити суму заробітку ОСОБА_1 в розмірі 94242 грн. 86 коп. за час вимушеного прогулу із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року до кошторису витрат Новосанжарської районної державної адміністрації; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. частково задоволено заяву Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області про відстрочення виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 року у справі № 2-а-762/10/1670 та відстрочено виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2010 року у справі № 2-а-762/10/1670 до 01 квітня 2011 року в частині зобов'язання Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області провести нарахування та виплати ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року в сумі 94242 грн. 86 коп. та зобов'язання провести утримання відповідних податків і зборів до цільових фондів та подати уточнену звітність по даних персоніфікованого обліку до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі за 2008-2009 роки із врахуванням донарахованих сум за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 року залишено без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 11.05.2011 року ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2011р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1, не погоджуючись з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. про відстрочення виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 року та з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2011р., в апеляційних скаргах вказує, що ці рішення є необґрунтованими та незаконними, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2011р..
Позивач в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційних скаргах.
Представники відповідача та третьої особи проти апеляційних скарг заперечували, просили залишити їх без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2011р. по справі № 2а-1670/5054/11 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. по справі № 2а-762/10/1670 підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Розпорядженням Президента України № 680/2005-рп від 12 березня 2005 року (680/2005-рп) "Про призначення ОСОБА_1 головою Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області" позивача призначено головою Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області.
Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 15.03.2005 року він призначений на посаду голови Новосанжарської районної державної адміністрації на підставі розпорядження Президента України № 680/2005-рп від 12 березня 2005 року (680/2005-рп) та розпорядження голови районної державної адміністрації від 15.03.2005 року № 116.
15.03.2005 року позивачу присвоєно сьомий ранг державного службовця (3 категорія) та ним прийнята присяга державного службовця, що підтверджується відповідними записами у трудовій ОСОБА_1.
Встановлено, що 08.10.2007 року дванадцята сесія Новосанжарської районної ради Полтавської області п'ятого скликання прийняла рішення про висловлення недовіри голові Новосанжарської районної державної адміністрації.
На підставі даного рішення сесії, розпорядженням Президента України від 30.05.2008 року № 185/2008 (185/2008-рп) рп "Про відставку голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області" у відповідності до частини 10 статті 118 Конституції України прийнято відставку голови Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_1
Розпорядженням голови Новосанжарської районної державної адміністрації від 26.09.2008 року № 100-к "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 06.06.2008р. 62-к "Про припинення повноважень голови районної державної адміністрації", виданим виконуючим обов'язки голови РДА Куць В., припинено виконання повноважень голови Новосанжарської районної державної адміністрації відповідно до пункту 8 статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1, позивачем припинено виконання повноважень голови Новосанжарської районної державної адміністрації 26.09.2008 року.
Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29.10.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської районної ради про скасування рішення визнано незаконним та скасовано рішення дванадцятої сесії Новосанжарської районної ради Полтавської області п'ятого скликання від 08 жовтня 2007 року "Про висловлення недовіри голові Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_1".
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 року дане судове рішення скасовано та винесено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № к-15472/09 від 24.11.2009 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 року скасовано, а постанову Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29.10.2008 року залишено в силі.
На підставі даного рішення Вищого адміністративного суду України від 24.11.2009 року Президентом України видано розпорядження № 260/2009-рп від 16.12.2009 року (260/2009-рп) "Про поновлення на посаді голови Новосанжарської державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_1".
Разом з тим, за період із 27 вересня 2008 року по 17 грудня 2009 року позивачу не нараховано та не виплачено середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, що стало підставою для його звернення до суду.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 8 статті 34 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" якщо недовіру голові обласної чи районної державної адміністрації висловили дві третини від складу відповідної ради, Президент України приймає відставку голови відповідної місцевої державної адміністрації.
Як встановлено колегією суддів, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2009 року залишено в силі рішення Новосанжарського районного суду від 29.01.2008 року, яким визнано незаконним та скасовано рішення дванадцятої сесії Новосанжарської районної ради Полтавської області п'ятого скликання від 08 жовтня 1007 року "Про висловлення недовіри голові Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_1".
Згідно ст. 221 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах та районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами .
Відповідно до частини 1, 2 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір . При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Таким чином обов’язковими підставами для виплати коштів за вимушений прогул є вирішення трудового спору та поновлення на роботі, тобто визнання звільнення незаконним та відповідне скасування рішення про звільнення та поновлення з дати звільнення.
Такі підстави по даній справі відсутні.
Встановлено, що Розпорядження Президента України від 16.12.2009 року за № 260/2009 (260/2009-рп) рп "Про поновлення на посаді голови Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_1" прийнято на підставі ухвали Вищого адміністративного суду від 24.11.2009 року. При цьому, ані Президент України, ані Вищий адміністративний суд трудовий спір не розглядали та рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не приймали.
В тексті Розпорядження Президента України № 260/2009 рп від 16.12.2009 року (260/2009-рп) "Про поновлення на посаді голови Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_1" відсутня дата, з якої позивача слід поновити на роботі. Разом з тим, згідно з Указом Президента України № 503/97 від 10.06.1997 року "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно – правових актів та набрання ними чинності" (503/97) акти Глави держави про призначення на посади і звільнення з посад набирають чинності з моменту їх прийняття, тому ОСОБА_1 слід вважати поновленим саме з 16.12.2009 року.
Крім того, ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з позовами про захист своїх трудових прав, але йому було відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Так, Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2009 року у справі № 2-а-44 994/09/1670 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новосанжарської райдержадміністрації про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Новосанжарської райдержадміністрації № 62 –к від 06.06.2008 року, № 69 –к від 03.07.2008 року, № 94 –к від 09.09.2008 року та № 100 –к від 26.09.2008 року, стягнення з Державного бюджету України середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу з 13.06.2008 року по 23.09.2009 року в сумі 98 669 грн., зарахування вимушеного прогулу до стажу державної служби. Постанова набрала законної сили.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 року у справі № 2-а-44222/09/1670 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання нечинним та скасування розпорядження Президента України № 185/2008 –рп від 30.05.2008 року (185/2008-рп) "Про відставку голови Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_1". Постанова набрала законної сили.
Зазначені постанови набрали законної сили у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від апеляційних скарг. Таким чином, позивач не скористався своїм правом на розгляд трудового спору судом апеляційної інстанції, а розпорядження Президента України № 185/2008 –рп від 30.05.2008 року "Про відставку голови Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_1" є чинним.
При цьому, колегія суддів зазначає, що при зверненні з даним позовом ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що при поновленні на роботі йому повинні були виплатити кошти за вимушений прогул, і в зв’язку з їх не виплатою посилається на порушення свого права.
Однак, враховуючи те, що ні Президент України при винесенні Розпорядження № 260/2009 рп від 16.12.2009 року (260/2009-рп) "Про поновлення на посаді голови Новосанжарської районної державної ОСОБА_1", ні Вищий адміністративний суд при винесенні ухвали від 24.11.2009 року не розглядали трудового спору за участю позивача, те що позивач поновлений на роботі з 16 грудня 2009 р., а не з дати звільнення, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.09.2008 року по 17.12.2009 року в сумі 94242 грн. 86 коп. та зарахування часу вимушеного прогулу до стажу роботи відсутні. Всі інші позовні вимоги є похідними і також не підлягають задоволенню.
При цьому, колегія суддів не приймає розпорядження Новосанжарської районної державної адміністрації від 04.02.2010 р. "Про виконання розпоряджння Президента України від 16.12.2009р. №260/2009 – рп (260/2009-рп) та проведення нарахувань і виплат за період з 27.09.2008р. по 17.12.2009р." за підписом позивача, щодо виплати ОСОБА_1 коштів за вимушений прогул, оскільки воно не відповідає змісту розпорядження Президента України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Щодо ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. про відстрочення виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 року, колегія суддів вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з огляду на наступне.
08.12.2010 року Полтавським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист на примусове виконання вищезазначеної постанови.
18.01.2011 року до суду надійшла заява Новосанжарської районної державної адміністрації Полтавської області про відстрочення виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 року.
В обґрунтування заяви Новосанжарська районна державна адміністрація Полтавської області посилається на відсутність постійного кошторису, затвердженого Полтавською ОДА, та на відсутність в тимчасовому розписі асигнувань Державного бюджету України на 1 квартал 2011 року по Новосанжарській РДА видатків на оплату вимушеного прогулу ОСОБА_1.
Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Колегія суддів не вбачає підстав встановлених ст. 263 КАС України для відстрочення виконання рішення суду, вважає заяву необґрунтованою та недоведеною, такою що не підлягає задоволенню.
Обставини на які посилається заявник не можуть бути підставою для невиконання рішення суду щодо стягнення сум за вимушений прогул та пов’язаних з цим виплат.
Колегія суддів зазначає, що відповідно п. 38 до рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року по справі "Жовнер проти України" державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.
За таких обставин, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. підлягає скасуванню з прийняттям нової, про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 160, 165, 195, 199, 198, 200, 204, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 р. по справі № 2а-762/10/1670 задовольнити.
Скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 р.
Прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2011р. по справі № 2а-1670/5054/11 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2011р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
(підпис) Григоров А.М.
(підпис) Мельнікова Л.В.
(підпис) Подобайло З.Г.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:
Григоров А.М.
Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2011 р.