представника позивача -, Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Ради міністрів Автономної Республіки Крим - ОСОБА_4, довіреність № 01-01/2685 від 22.11.11

прокурор, Гукасян Христина Артушівна, посвідчення №698 від 19.05.11-,

представник відповідача, Ленінської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

треті особи, не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили -,

представник третьої особи, ОСОБА_6 - ОСОБА_1, довіреність № 705 від 23.06.11

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 09.06.11 у справі № 2а-15037/10/12/0170

за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Дзержинського, 6,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим (пр. Кірова, 13,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим (вул. Кечкеметська 114,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Ленінської районної державної адміністрації АР Крим (вул. Пушкіна 22,Леніне,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98200)

треті особи:

ОСОБА_8 (АДРЕСА_1)

ОСОБА_9 (АДРЕСА_2)

ОСОБА_10 (АДРЕСА_3)

ОСОБА_11 (АДРЕСА_4)

ОСОБА_12 (АДРЕСА_5)

ОСОБА_13 (АДРЕСА_6)

ОСОБА_14 (АДРЕСА_7)

ОСОБА_15 (АДРЕСА_8)

ОСОБА_16 (АДРЕСА_9) ОСОБА_17 (АДРЕСА_10)

ОСОБА_18 (АДРЕСА_11)

ОСОБА_19 (АДРЕСА_12)

ОСОБА_20 (АДРЕСА_13)

ОСОБА_21 (АДРЕСА_13)

ОСОБА_22 (АДРЕСА_14)

ОСОБА_23 (АДРЕСА_15)

ОСОБА_24 (АДРЕСА_16)

ОСОБА_25 (АДРЕСА_15)

ОСОБА_26 (АДРЕСА_17)

ОСОБА_27 (АДРЕСА_18)

ОСОБА_28 (АДРЕСА_18)

ОСОБА_29 (АДРЕСА_18)

ОСОБА_30 (АДРЕСА_15)

ОСОБА_31 (АДРЕСА_19)

ОСОБА_32 (АДРЕСА_20)

ОСОБА_33 (АДРЕСА_21)

ОСОБА_34 (АДРЕСА_22)

ОСОБА_36 (АДРЕСА_23)

ОСОБА_37 (АДРЕСА_24)

ОСОБА_38 (АДРЕСА_25)

ОСОБА_39 (АДРЕСА_26)

ОСОБА_40 (АДРЕСА_27)

ОСОБА_41 (АДРЕСА_28)

ОСОБА_42 (АДРЕСА_29) ОСОБА_43 (АДРЕСА_29)

ОСОБА_44 (АДРЕСА_29) ОСОБА_45 (АДРЕСА_30)

ОСОБА_46 (АДРЕСА_31)

ОСОБА_47 (АДРЕСА_32)

ОСОБА_48 (АДРЕСА_33)

ОСОБА_49 (АДРЕСА_34)

ОСОБА_50 (АДРЕСА_31)

ОСОБА_51 (АДРЕСА_35) ОСОБА_52 (АДРЕСА_36)

ОСОБА_53 (АДРЕСА_37)

ОСОБА_54 (АДРЕСА_38)

ОСОБА_55 (АДРЕСА_39)

ОСОБА_56 (АДРЕСА_47)

ОСОБА_57 (АДРЕСА_46)

ОСОБА_58 (АДРЕСА_45) ОСОБА_59 (АДРЕСА_44)

ОСОБА_60 (АДРЕСА_43)

ОСОБА_61 (АДРЕСА_42)

ОСОБА_62 (АДРЕСА_41) ОСОБА_63 (АДРЕСА_40)

ОСОБА_64 (АДРЕСА_62)

ОСОБА_65 (АДРЕСА_62)

ОСОБА_66 (АДРЕСА_61)

ОСОБА_67 (АДРЕСА_59)

ОСОБА_68 (АДРЕСА_60)

ОСОБА_69 (АДРЕСА_59)

ОСОБА_70 (АДРЕСА_58)

ОСОБА_71 (АДРЕСА_57)

ОСОБА_72 (АДРЕСА_56)

ОСОБА_73 (АДРЕСА_53)

ОСОБА_74 (АДРЕСА_52)

ОСОБА_75 (АДРЕСА_54)

ОСОБА_76 (АДРЕСА_55)

ОСОБА_77 (АДРЕСА_51)

ОСОБА_79 (АДРЕСА_50)

ОСОБА_80 (АДРЕСА_49)

ОСОБА_81 (АДРЕСА_48)

ОСОБА_82 (АДРЕСА_48)

про визнання протиправним та скасування розпорядження

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 позов Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до Ленінської районної державної адміністрації АР Крим, задоволено.

Визнано противоправним та скасовано розпорядження Ленінської районної державної адміністрації АР Крим від 19.03.2010 року № 361 "Про передачу у власність земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва 73 громадянам України (згідно з додатком).

Не погодившись із зазначеною постановою суду, третя особа - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 та ухвалити нову постанову.

У судове засідання з'явились представник позивача Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прокурор проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін. Представник третьої особи, ОСОБА_6, наполягав на задоволені апеляційної скарги. Інші сторони у судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи сповіщались належним чином та своєчасно, надали відгуки на апеляційну скаргу та просили розглядати справу у їх відсутності.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Як вбачається із ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року N 586-XIV виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону України, до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля відносяться зокрема, розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Стаття 17 Земельного кодексу України передбачає, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, у тому числі, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Аналіз положень Земельного кодексу України (2768-14) та Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) , свідчить, що місцеві державні адміністрації при вирішенні питань у галузі земельних відносин, віднесених Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції. Як суб'єкти владних повноважень місцеві державні адміністрації вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації від 20.11.2009р. №1157 «Про дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки»дозволено розробку проекту щодо відведення земельних ділянок у власність 73 громадянам України для індивідуального дачного будівництва із земель запасу за межами населених пунктів Семісотської сільської ради, Арабатська стрілка, Ленінського району Автономної Республіки Крим.

Ленінським відділом Кримського регіонального філіалу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 73 громадянам України. Відділом запроектовані до відведення земельні ділянки, площею не більш 0,10га кожна, для індивідуального дачного будівництва, розташовані на землях запасу Семісотської сільської ради за межами населених пунктів (шифр рядка по ф.6-зем-94), в тому числі угіддя: відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, в тому числі піски. Категорія запроектованих до відведення земельних ділянок згідно умов відведення Відділу Держкомзему в Ленінському районі №219 від 25.12.2009р. не встановлена. Проектована категорія земель відповідно до ст..19 Земельного кодексу України (2768-14) -землі рекреаційного призначення. Вид угідь -забудовані землі, землі, які використовуються для відпочинку і проведення відпусток, в тому числі рекреаційного призначення. Згідно Українському класифікатору цільового використання землі (УКЦВЗ) вказані земельні ділянки проектується віднести до земель рекреаційного призначення.

Розглянув заяви 73 громадян України про передачу у власність земельних ділянок, а також проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 73 громадянам для індивідуального дачного будівництва із земель запасу за межами населених пунктів Семісотської сільської ради, Арабатська стрілка, Ленінського району Автономної Республіки Крим, на підставі висновку комісії з розгляду питань, пов'язаних з узгодженням документації по землеустрою від 05.03.2010р. №1/7, відповідач затвердив відповідний проект землеустрою та передав у власність земельні ділянки 73 громадянам України.

Передача у власність громадянам земельних ділянок регламентована ст..ст. 116- 118 Земельного кодексу України.

Стаття 118 ч.6 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

На час виникнення спірних відносин повноважень Ради міністрів АР Крим щодо прийняття відповідного рішення у тому числі щодо надання у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва не існувало.

В пункті 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) встановлено, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) в редакції, яка діяла на момент винесення спірного розпорядження, а також частина 6 ст. 122 Земельного кодексу України не конкретизує повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо земель, які знаходяться за межами населених пунктів.

Таким чином, у випадку до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів належать відповіднім органам виконавчої влади.

Повноваження Ради міністрів Криму та районної державної адміністрації з наведеного питання регулюються частинами 3 та 6 статті 122 Земельного кодексу України, що не заперечується учасниками по справі.

Згідно з частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

На момент виникнення спірних відносин до розмежування земель державної та комунальної власності розпорядження землями здійснюється районними державними адміністраціями в межах території відповідного району за межами населених пунктів.

Частина 6 статті 122 Земельного кодексу України встановлює, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

До розмежування земель державної та комунальної власності Рада міністрів Автономної Республіки Крим може передавати земельні ділянки із земель державної власності за межами міст республіканського значення для всіх потреб. Надання земельних ділянок Радою міністрів Автономної Республіки Крим для відповідних потреб обмежуються частинами 3 та 7 ст. 122 Земельного кодексу України. Тобто на думку колегії суддів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим на момент виникнення спірних відносин мала право розпоряджатися земельними ділянками за межами міст республіканського значення та повноваження Ради міністрів обмежуються ч.3 та 7 ст. 122 Земельного кодексу України.

Земельні ділянки, які надаються у власність 73 громадянам, знаходяться за межами населених пунктів Семісотської сільської ради в межах Ленінського району. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим для всіх потреб обмежуються компетенцією Кабінету Міністрів України щодо випадків, наведених у ч.7 ст. 122 ЗК України, а також компетенцією районної державної адміністрації щодо випадків, наведених у ч.3ст. 122 ЗК України.

Виходячи з викладеного, з урахуванням відсутності повноважень Ради міністрів АРК щодо прийняття рішень про передачу у власність земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва на момент ухвалення рішення відповідачем, колегія суддів дійшла висновку, що Ленінська районна державна адміністрація мала право ухвалити розпорядження № 361 від 19.03.2010р.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст передаються землі запасу, які раніше передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України.

Згідно ст. 81 ЗК України (1990р.) землі запасу перебувають у віданні сільських, селищних, районних, міських, в адміністративному підпорядкуванні яких є район рад народних депутатів.

В ч.2 ст. 19 ЗК України (1990р.) встановлено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не наданні у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Районні державні адміністрації (до розмежування земель державної і комунальної власності) відповідно до вимог Земельного кодексу України (2768-14) мають право розпоряджатися землями, які не перебувають у власності чи користуванні (землями запасу).

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду про відсутність компетенції у відповідача щодо можливості розпорядження відповідачем землями запасу.

Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) та Протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, об'єктом захисту є майно, майнові права та правомірні очікування і сподівання на їх отримання.

Зокрема, згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії», отримання майна чи майнових прав від держави в особі суб'єктів владних повноважень, при умові, що одержувач не надавав для цього фіктивних документів та не зловживав своїм правом, то подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

73 громадянина при зверненні до Ленінської державної адміністрації з необхідним пакетом документів, нічого не порушили, а правомірно очікували та отримали державні акти на земельні ділянки.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно: розсудливо: з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації: пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими настілками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення: своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову. У ст. 202 КАС України наведені підстави для скасування постанови.