Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Фаловської І.М., Висоцької В.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Руськополівська сільська рада, Тячівська державна нотаріальна контора про скасування свідоцтва про право власності на частку в спільному майні та поділ спадкового майна, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 05 серпня 2014 року,-

Позивач - ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, вимоги якого збільшила в ході розгляду справи, просила скасувати свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, видане держаним нотаріусом Тячівської держаної нотаріальної контори 9 жовтня 2013 року на ім'я ОСОБА_5; визнати ОСОБА_4 власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частини земельної ділянки що належала померлому ОСОБА_6 Мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_6, який постійно мешкав у будинку АДРЕСА_1. Після смерті сина залишилось спадкове майно - житловий будинок, який розташований за вищевказаною адресою і який він побудував до шлюбу з ОСОБА_5 10 січня 2013 року позивач звернулась в Тячівську держану нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини - 1/2 частини будинку. Держаний нотаріус відмовився видати ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину на частину будинку, також відмовився видати відмову у видачі свідоцтва про спадщину. 9 жовтня 2013 року держаний нотаріус таємно, нікого не повідомивши, видав відповідачу свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину вказаного житлового будинку. Зазначила, що держаний нотаріус повністю позбавив позивача права на спадкування за законом.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 05 серпня 2014 року рішення місцевого суду скасовано з ухваленням нового рішення, яким позов задоволено. Скасовано (визнано недійсним) свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, виданого державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори 9 жовтня 2013 року за № 1-1417 ОСОБА_5 Визнано ОСОБА_4 власником 1/2 частини спадкового майна ОСОБА_6 за законом, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частини земельної ділянки, яка відноситься до зазначеного будинку. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для відмови у задоволенні позову, у зв'язку із чим, обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та вирішив спір по суті.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що спірний будинок не був набутий під час спільного проживання ОСОБА_6 з відповідачем та не є їхньою сумісною власністю, а відноситься до особистого майна ОСОБА_6, який повинен успадковуватись спадкоємцями відповідної черги. Вказав, що спадкоємцями першої черги є його мама - позивач та його дружина - відповідач, які, відповідно до ч.1 ст. 1267 ЦК України, мають право на рівні частки спадкового майна.

При вирішенні даної справи апеляційним судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 05 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.