Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової Інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003801740 від 26.07.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в податковому повідомленні - рішенні не наведено жодних доказів реалізації позивачем товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, а тому відсутні правові підстави для застосування відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також позивач посилався на те, що оскільки він є платником податку на додану вартість та знаходиться на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, то він не зобовязаний вести книгу обліку доходів і витрат, а облік товару ним здійснюється належним чином, що підтверджується первинними документами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2011 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.01.2012

У судових засіданнях 18.01.2012 та 09.02.2012 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 20.02.2012, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 20.02.2012 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

У судовому засідання 20.02.2012 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме позивачем за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 здійснювалась роздрібна торгівлі продовольчими товарами алкогольними та тютюновими виробами з порушенням вимог діючого законодавства, а саме, без належного обліку (оприбуткування) за місцем їх реалізації на загальну суму 9980938,26 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В період з 23.03.2011 по 05.04.2011 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва згідно наказу № 699 від 25.05.2011 та направлення на перевірку № 770/17- 40П від 23.03.2011 проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 по 31.12.2010.

Перевіркою дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (481/95-ВР) , Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (98/96-ВР) , встановлено наступне.

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 здійснює роздрібну торгівлю продуктами харчування, алкогольними напоями, тютюновими виробами, продовольчими товарами за готівкові кошти з використанням реєстраторів розрахункових операцій за адресою: АДРЕСА_1.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 книга обліку доходів та витрат форми №10 ведення якої є обовязковим для субєктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 не велася та в ДПІ у Святошинському районі м. Києва не зареєстрована, що підтверджується письмовими поясненнями підприємця від 27.03.2011 та даниими службової записки від 31.03.2011 № 1152.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що в порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункту 5 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.2001 (1269-2001-п) фізична особа - підприємець ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 здійснив роздрібну торгівлю продовольчими товарами алкогольними та тютюновими виробами, які не були обліковані у встановленому порядку на загальну суму 9980938,26 грн., за адресою: м. Київ, пр. Корольова, 10, а саме, в книзі обліку доходів та витрат, яку ведуть громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 не заповнювалась графа «витрати на виробництво продукції», в якій відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо повязані з одержанням доходу у звязку з тим, що книга обліку доходів та витрат у ДПІ У Святошинському районі м. Києва не реєструвалась та не велась.

За результатами перевірки складено акт № 646/17-40/269404817 від 12.04.2011, на підставі якого винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002431740 від 27.04.2011, яким до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі статті 20 зазначеного Закону застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19961876, 52 грн.

12.05.2011 позивач подав до Державної податкової адміністрації у місті Києві скаргу на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002431740 від 27.04.2011, яка рішенням про результати розгляду скарги № 1015/Х/25-214 від 11.07.2011 залишена без задоволення, а рішення без змін.

Листом № 10979/Х/17- 425 від 26.07.2011 Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва відкликала рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002431740 та направила на адресу позивача податкове повідомлення - рішення № 0003801740 від 26.07.2011.

15.08.2011 позивач подав до Державної податкової адміністрації України скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0003801740 від 26.07.2011, яка рішенням про результати розгляду скарги № 351/Х/10-2415 від 27.09.2011 залишена без задоволення, рішення без змін.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0003801740 від 26.07.2011, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець зобов'язаний вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства.

Пунктом 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.2011 (1269-2001-п) , встановлено, що книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).

Згідно із пунктом 2 зазначеного Порядку, прошнурована і пронумерована книга реєструється в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (далі - орган реєстрації).

Пунктом 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.2011 (1269-2001-п) , встановлено, що суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Відповідно до пункту 1 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 490 від 16.10.2003 (z0988-03) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 988/830929.10.2003 (z0988-03) , платники податку, які відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) (далі - Закон) зобов'язані подавати декларацію або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, ведуть облік доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі - Книга) згідно з формою, наведеною в додатку до даного наказу.

Підпунктами 3.1, 3.2. 3.4 та 3.5 пункту 3 зазначеного порядку встановлено, що платники податку повинні заводити Книгу самостійно. Книга може мати вигляд, як правило, зошита чи блокнота і купується платниками самостійно. Записи в графах Книги здійснюються безпосередньо платниками податку або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати такі записи, [кульковою або чорнильною ручкою] чітко і розбірливо не пізніше наступного дня після отримання відповідних сум доходів, сплати (перерахування) податку, а також понесених витрат, які пов'язані з отриманням доходів. До граф 1 та 2 записуються відповідно дати отримання доходу, понесених витрат, сплати (перерахування) податку, назви та коди за ЄДРПОУ для юридичних осіб, прізвища, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери за наявністю для фізичних осіб, а також їх юридичні і податкові адреси, де платники податку отримували доходи, які включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, та здійснювали витрати, безпосередньо пов'язані з отриманням зазначеного доходу. До граф 3 - 6 записуються відповідно суми доходів, з яких складається загальний річний оподатковуваний дохід, а також суми понесених витрат, підтверджених документально, які безпосередньо пов'язані з отриманням зазначеного доходу.

Згідно із пунктом 5 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 490 від 16.10.2003 (z0988-03) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 988/830929.10.2003 (z0988-03) , книга та, за наявності, реєстр документів знаходяться у платників податку та повинні надаватись органам податкової служби на їх вимогу та у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва, зобов'язаний вести облік результатів своєї підприємницької діяльності в книзі обліку доходів і витрат, до якої, зокрема, не пізніше наступного дня після понесених витрат, які пов'язані з отриманням доходів, вносять суми таких витрат, підтверджені документально, при цьому чинним законодавством на платника податків покладається обовязок надання книги доходів та витрат органам податкової служби на їх вимогу.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 зазначеного Закону, встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене, оскільки суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва ведуть облік результатів своєї підприємницької діяльності в книзі обліку доходів і витрат, то облік товарів повинен здійснюватись в зазначеній книзі, та у випадку реалізації суб'єктом господарювання товарів, які не були обліковані у зазначеному порядку, на нього накладаються санкції у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до акту перевірки № 646/174-40/269404817 від 12.04.2011 перевіркою встановлено, факт того, що позивачем не здійснювалось ведення книга обліку доходів та витрат форми №10. Зазначене також підтверджується поясненнями № 3 від 27.03.2011 наданими позивачем відповідачу, в яких він зазначив про те, що книгу доходів та витрат ф.№10 він не веде.

Посилання позивача на те, що він не повинен вести книгу обліку доходів та витрат з огляду на те, що він є платником податку на додану вартість, є необґрунтованими з огляду на те, що виключення щодо осіб які є платниками податку на додану вартість, встановлене пунктом 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.2011 застосовується до катнгорії осіб, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності та у зв'язку з цим повинні вести книгу обліку та витрат.

Необґрунтованість посилань позивача у судовому засіданні на те, що відповідачем було порущено порядок проведення документальної планової виїзної перевірки, оскільки перевірка проводилась в приміщенні податкової, зумовлюється тим, що відповідно до розписки № 2344 від 25.02.2011, копія якої наявна в матеріалах справи, позивачем була надана згода на проведення перевірки в приміщенні податкового органу.

Надана позивачем у судовому засідання до огляду книга доходів та витрат та надана ним копія, зазначеної книги, яка міститься у матеріалах справи, не приймаються судом до уваги, як належний доказ ведення обліку товарів у встановленому законодавством порядку та як доказ належного ведення зазначеної книги з огляду на те, що ним не надано доказів надання такої книги підчас проведення перевірки, хоча обовязок її надання податковому органу прямо передбачений законодавством, у той час як у матеріалах справи наявні пояснення № 3 від 27.03.2011, в яких він зазначає про те, що книга доходів та витрат ним ведеться.

Одночасно суд звертає увагу на те, що у акті перевірки № 646/174-40/269404817 від 12.04.2011 запис про те, що книга обліку доходів та витрат ним ведеться був вчинений ним 19.04.2011, у той час, як з актом перевірки він часткового ознайомився 12.04.2011, що підтверджується відповідним записом в акті перевірки.

Необґрунтованість посилань позивача на те, що відповідачем не було встановлено факту саме реалізації продукції зумовлюється тим, що факт реалізації було встановлено відповідно до Z- звіті, які наявні в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно дійшов висновку про те, що позивачем здійснювалась роздрібна торгівля товарами, які не були обліковані у встановленому порядку та застосував до нього санкції передбачені статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведено суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69, 70, 71, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової Інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003801740 від 26.07.2011 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.