розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Ларо" на постанову Господарського суду мiста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 01.06.09 у справі № 5020-5/063-2425-3/309-7/162-12/009

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Ларо" (вул. Лермонтова 6 офіс 8, м.Севастополь, 99011)

до Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)

про визнання рішення Севастопольської міської ради №1913 від 10.04.2007 "Про відмову Приватному підприємству "Виробничо –комерційна фірма "Ларо"в передачі в оренду земельної ділянки в районі заводу КПД-40 для будівництва комплексу по переробці твердих побутових відходів"незаконним та зобов`язання змінити оскаржуване рішення,

Постановою Господарського суду мiста Севастополь від 01.06.09 у задоволені позову Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Ларо" до Севастопольської міської ради про визнання рішення незаконним та зобов`язання змінити рішення, відмовлено (т.2 арк.с.54-57).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач прийняв оскаржуване рішення у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Ларо", звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд (арк.с.61-62, 63).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки постанова прийнята не тим суддею, який розглядав справу та діючим законодавством не передбачено прийняття постанови у випадку неявки позивача та при відсутності відповідних клопотань.

В судовому засіданні 16.02.2010 представник позивача наполягав задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

В судове засідання, призначене на 16.02.2010, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.81-82), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з’явився, про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Рішенням Севастопольської міської ради №2206 від 28.09.2004 "Про відмову Приватному підприємству "Виробничо –комерційна фірма "Ларо"в передачі в оренду земельної ділянки в районі заводу КПД-40 для будівництва комплексу по переробці твердих побутових відходів"відмовлено Приватному підприємству "Виробничо –комерційна фірма "Ларо"в передачі в оренду додаткової земельної ділянки у зв’язку з невиконанням позивачем вимог статті 18 Закону України "Про планування та забудову територій"(т.1 арк.с.114).

Постановою Господарського суду м.Києва від 12.12.2005 по справі №40/593 визнано недійсним рішення Севастопольської міської ради №2206 від 28.09.2004 "Про відмову Приватному підприємству "Виробничо –комерційна фірма "Ларо"в передачі в оренду земельної ділянки в районі заводу КПД-40 для будівництва комплексу по переробці твердих побутових відходів"(т.1 арк.с.27-29)

Рішенням Севастопольської міської ради №1913 від 10.04.2007 "Про відмову Приватному підприємству "Виробничо –комерційна фірма "Ларо"в передачі в оренду земельної ділянки в районі заводу КПД-40 для будівництва комплексу по переробці твердих побутових відходів"відмовлено Приватному підприємству "Виробничо –комерційна фірма "Ларо"в передачі в оренду земельної ділянки площею 6,0058 га у зв’язку з невідповідністю розміщення об’єкта будування Генеральному плану міста, затвердженому рішенням Севастопольської міської ради №4114 від 13.12.2005 (т.1 арк.с.33).

Рішенням Севастопольської міської ради №4027 від 25.10.2005 в зв’язку з технічною помилкою внесено зміни до рішення №2206 від 28.09.2004, відмовлено Приватному підприємству "Виробничо –комерційна фірма "Ларо" в передачі в оренду земельної ділянки у зв’язку з невиконанням позивачем вимог статті 18 Закону України "Про планування та забудову територій"(т.1 арк.с.132).

Спір виник у зв’язку з тим, що позивач вважає рішення відповідача №1913 від 10.04.2007 таким, що суперечить постанові Господарського суду м.Києва від 12.12.2005 та аналогічним рішенню відповідача №2206 від 28.09.2004, яке визнано недійсним в судовому порядку.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема:

- розпорядження землями територіальних громад;

- передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

- надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

- обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем у межах повноважень та у спосіб, встановлений Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України.

Частиною десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Позивачем оскаржується невідповідність рішення відповідача рішенню Господарського суду м.Києва, а не Конституції або законам України, за таких підстав, постанова суду першої інстанції відповідає чинному законодавству.

Підстави відмови в передачі земельної ділянки в оренду в Рішенні №2206 від 28.09.2004 та в Рішенні №1913 від 10.04.2007 не є тотожними. Позивач не надав належних та допустимих доказів для визнання рішення протиправним і його скасування, так як відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Ларо" на постанову Господарського суду мiста Севастополя від 01.06.09 у справі № 5020-5/063-2425-3/309-7/162-12/009 залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду мiста Севастополя від 01.06.09 у справі № 5020-5/063-2425-3/309-7/162-12/009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом (2747-15) , а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.