Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.
Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2010 року справа №2а-28990/09/1270
( Додатково див. постанову Вищого адміністративного суду України (rs14762270) )
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Василенко Л.А., суддів Бадахової Т.П, Старосуда М.І.,
при секретареві Солодько О.І.,
за участю представника позивача Власова О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі №2а-28990/09/1270 за позовом Дочірнього підприємства "Виробничий підрозділ "Шадурський кар’єр "Карат" закритого акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про скасування наказу № 565 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.10.2009 року в частині анулювання спеціального дозволу № 3900 на користування надрами від 20.06.2006 року, і
В С Т А Н О В И Л А:
Дочірнє підприємство "Виробничий підрозділ "Шадурський кар’єр "Карат" закритого акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" звернулось до суду з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в якому просило скасувати наказ № 565 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.10.2009 року в частині анулювання спеціального дозволу № 3900 на користування надрами від 20.06.2006 року, виданого Дочірньому підприємству "Виробничий підрозділ "Шадурський кар’єр "Карат" закритого акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі". Позов, зокрема, обґрунтовував тим, що відповідач на підставі п.4-6 ст.26 Закону України "Про надра" не мав права, без згоди позивача, приймати рішення про припинення права позивача користування земельною ділянкою.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року позовні вимоги Дочірнього підприємства "Виробничий підрозділ "Шадурський кар’єр "Карат" закритого акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про скасування наказу № 565 в частині анулювання спеціального дозволу, виданого дочірньому підприємству "Виробничий підрозділ "Шадурський кар’єр "Карат" закритого акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" на користування надрами № 3900 від 20.06.2006 р. задоволені: скасовано наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 565 від 29 жовтня 2009 р. в частині анулювання спеціального дозволу, виданого дочірньому підприємству "Виробничий підрозділ "Шадурський кар’єр "Карат" закритого акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" на користування надрами № 3900 від 20.06.2006 року.
Відповідач не погодився з цим рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи, які мають істотне значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача, прокурор в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від відповідача електронною поштою безпосередньо в судове засідання 05.08.2010 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з зайнятістю представника і іншому судовому засіданні.
Колегія суддів розглянула заявлене клопотання і дійшла до висновку про відсутність поважних причин для відкладення судового засідання, відповідач є юридичною особою – суб’єктом владних повноважень, заздалегідь повідомлений про розгляд справи (повідомлення про вручення повістки від 13.07.2010 року), явка сторін апеляційним судом не визнавалася обов’язковою, тому у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України ухвалила розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними доказами у матеріалах справи.
Від позивача надійшли письмові заперечення на доводи апеляційної скарги.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану.
Судом першої інстанції встановлено, що Дочірнє підприємство "Виробничий підрозділ "Шадурський кар’єр "Карат" закритого акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" (далі – позивач) зареєстровано як юридичну особу з 14.06.2006 року (дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію з 23.12.2009 р.) за місцезнаходженням м.Луганськ, вул.Совєтська, 18, ідентифікаційний код юридичної особи 34151484 (а. с. 5 – 6).
20.06.2006 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (далі – відповідач або Мінприроди) позивачу видано спеціальний дозвіл №3900 на користування надрами з метою видобування блочного габро придатного для виробництва плит і облицювальних виробів, відходи габро використовувати для виробництва каменю бутового та щебеню будівельного терміном на 10 років (а. с. 8).
14.10.2009 року позивач звернувся з листом до відповідача, в якому просив не проводити анулювання спеціального дозволу №3900 на користування надрами від 20.06.2006 р. у зв’язку з відсутністю законних підстав для анулювання та у зв’язку з тим, що відповідач і надалі планує проводити видобуток каміння в наданому кар’єрі (а. с. 9 – 10).
15.11.2009 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача в якому останній відмовив про те, що відповідно Наказу № 565 від 29.10.2009 р. спеціальний дозвіл № 3900 на користування надрами від 20.06.2006 р. був анульований, підстави для анулювання у листі не зазначені (а. с. 7).
В квітні 2008 року Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією позивачу надано у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Краївщинської сільської ради, біля села Шадура (а. с. 11 – 16).
Відповідно до Статуту позивача, предметом діяльності підприємства є розробка кам’яних кар’єрів виготовлення та реалізація виробів на основі природного каменю з використанням інших технологічних матеріалів і виробів, гірничі роботи і інші (а. с. 20).
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 565 від 29.10.2009 року анульований спеціальний дозвіл № 3900 від 20.06.2006 року на користування надрами, виданого позивачеві (а. с. 60 – 62).
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, заперечення на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені апеляційним судом і підтверджені матеріалами справи при апеляційному розгляді справи.
Основним спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо прийняття ним Наказу №565 від 29.10.2009 року в частині анулювання спеціального дозволу №3900 від 20.06.2006 року на користування надрами, виданого позивачеві.
Відповідач вважає, що діяв на підставі Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року №608 (608-2009-п) , яким визначені випадки анулювання Міністерством охорони навколишнього природного середовища України спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок).
Третім пунктом спірного Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №565 від 29 жовтня 2009 року Дочірньому підприємству "Виробничий підрозділ "Шадурський кар’єр "Карат" закритого акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" (додаток №3) анульований спеціальний дозвіл на користування надрами. Правовою підставою для прийняття цього Наказу відповідач визначив пункти 19 та 20 Порядку (608-2009-п) надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року №608 (608-2009-п) та наявністю такої підстави як припинення робіт, передбачених дозволом, більш ніж два роки. Крім того четвертим пунктом цього Наказу державній геологічній службі наказано здійснити необхідні заходи щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами, вказаних в пунктах 1, 2, 3 цього наказу та забезпечити інформування надрокористувачів та відповідних органів про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами згідно пункту 24 Порядку (608-2009-п) (а.с. 60 – 62).
Колегія вважає, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, при здійсненні владних управлінських функцій, тобто при виданні спірного Наказу в частині, що стосується прав позивача, діяв не у спосіб та не на підставі закону, тобто з порушенням ч.2 ст. 19 Конституції України, виходячи з наступного аналізу обставин справи та норм законів.
Статтею 5 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлено, що у 2009 році продаж спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється на аукціонах, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року №608 (608-2009-п) затверджений Порядок надання в 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами.
В пункті 20 Порядку наданий перелік з чотирнадцяти підпунктів підстав, за яких Мінприроди анулює дозвіл: 1) коли відпала потреба у подальшому користуванні надрами; 2) відмови надрокористувача від права користування; 3) припинення діяльності юридичної особи або смерті фізичної особи – підприємця, якому наданий дозвіл; 4) подання надрокористувачем свідомо неправдивих відомостей; 6) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я населення; 6) використання надр не за призначенням; 7) визнання недійсним аукціону, за результатами якого був наданий дозвіл; 8) неодноразового порушення надрокористувачем умов дозволу або угоди при умови користування ділянкою надр; 9) визнання дозволу недійним у судовому порядку; 10) невжиття надрокористувачем заходів для усунення в установлені строки причин зупинення дії дозволу; 11) вилучення в установленому законодавством порядку ділянки надр; 12) установлення факту видачі дозволу з порушенням вимог цього Порядку; 13) припинення робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, а якщо дозвіл надано на користування нафтогазоносними надрами, більш як на 180 днів; 14) коли суб’єкт господарювання протягом двох років, а якщо нафтогазоносних надр – протягом 180 календарних днів з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини.
Тобто відповідач визначив підставу для анулювання Дозволу, визначену в підпункті 13 пункту 20 Порядку.
Статтею 3 Кодексу України Про надра передбачено, що гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією (254к/96-ВР) , Законом України "Про охорону навколишнього середовища" (1264-12) , зазначеним кодексом та іншими актами законодавства України, які видаються відповідно до них.
Статтею 26 Кодексу України про надра визначено, що право користувача надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, 6) порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 7) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу – 1800 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Тобто, підпункт 13 пункту 20 Порядку (608-2009-п) кореспондується з зазначеною статтею Кодексу України про надра (132/94-ВР) .
Підстави припинення права користування надрами за умов вказаних відповідачем у спірному Наказі визначені п.6 ст. 26 Кодексу України про надра. Аналіз приписів зазначеної статті доводить те, що припинення користування надрами здійснюється як за рішенням органу, який надав надра в користування так і в певних випадках, зокрема за п.6 вказаної статті, в судовому порядку - у разі незгоди користувачів.
Зважаючи на імперативний характер даної норми, колегія суддів зазначає, що відповідач перевищив компетенцію щодо припинення права користування надрами позивачем.
Також колегія не приймає доводів щодо встановлення відповідачем складу порушення, яке привело до припинення права користування надрами, а саме наявність того, що користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами, оскільки відповідач при здійсненні перевірки підприємства-позивача діяв не у спосіб, визначений законом.
Підставою для встановлення факту припинення робіт, передбачених Дозволом, більш ніж на два роки став акт від 04.08.2009 року планової перевірки правил користування надрами і дотримання вимог спеціального дозволу при проведенні розробки і вивчення родовищ корисних копалин (а.с.111, 112). В акті зроблений висновок, що Шадурське родовище Дочірнім підприємством "Виробничий підрозділ "Шадурський кар’єр "Карат" закритого акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" не розробляється, кар’єрне поле затоплене водою, виробничі приміщення в занедбаному, напівзруйнованому стані; зі слів мешканців с.Шадура родовище не розробляється протягом трьох-чотирьох років; відповідно до довідки Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі МДПІ) Житомирської області від 11.08.2009 року №4428/10/18-17 підприємство-позивач звітував за друге півріччя 2006 року та 2007 рік про не зайняття господарською діяльністю, у 2008 та в першому півріччі 2009 року звітність до податкової інспекції надрокористувачем не подавалася.
Вказаний акт не може бути належним доказом проведення перевірки та встановлення факту того, що позивач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами, оскільки основними доказами висновків акту зазначені відомості отримані від мешканців с.Шандура, при цьому не зазначене жодне прізвище мешканця села, з яким спілкувалися члени комісії, відсутні будь-які письмові пояснення мешканців села з цього приводу та зазначена довідка МДПІ, при цьому акт перевірки складений 4 серпня 2009 року, а довідка МДПІ, яка покладена в основу висновків акту від 11.08.2009 року на запит від 10.08.2009 року (а.с.113).
Крім того в акті не заповнений обов’язковий реквізит щодо проведення перевірки в присутності представників підприємства або їх відсутність (а.с.111).
Одним з доводів апелянта щодо правомірності виданого наказу, в оскаржуваній частині позивачем, є те, що позивач не заперечував проти анулювання спеціального дозволу, тому Мінприроди мало право не звертатися для вирішення цього питання в судовому порядку. Проте в матеріалах справи, зокрема доданих письмових запереченнях на позов (а.с.102 -108), в апеляційній скарзі ( а.с. 145-152) не наведено жодного доказу про повідомлення позивача про проведення планової перевірки, про винесення питання щодо анулювання спеціального дозволу за результатами акту перевірки від 04.08.2009 року на засідання Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування. Водночас позивачем наданий доказ про отримання ним тільки 15.11.2009 року на поштовому відділенні с.Шандура (а.с.227), відповіді від відповідача ( без дати та вихідного номера, поштовий штемпель відправлення 13.11.2009 року, а.с.7) на запит позивача від 14.10.2009 року (а.с.9,10), в якій перший заступник Міністра повідомляв про анулювання спеціального дозволу №3900 наказом від 29.10.2009 року №565, не зазначаючи при цьому підстав анулювання та не направляючи копії наказу.
Крім того в матеріалах справи містяться докази здійснення позивачем підприємницької діяльності на родовищі: копія договору оренди землі від 25.04.2008 року, копія договору поставки товару №2105-01 від 21.05.2008 року, копія специфікації №1 від 02.06.2008 року до договору поставки товару №2105-01 від 21.05.2008 року; копія накладної №1206/1 від 12.06.2008 року на поставку блоків третьої категорії; копія специфікації №2 від 03.11.2008 року по договору поставки товару №2105-01 від 21.05.2008 року; копія накладної №1411/1 від 10.02.2008 року на поставку блоків третьої категорії (а.с.11 -16, 63 -68).
Отже, на підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач як суб’єкт владних повноважень за приписами ч.2 ст. 71 КАС України не довів правомірність прийняття Наказу № 565 від 29.10.2009 року в частині анулювання спеціального дозволу №3900 від 20.06.2006 року на користування надрами, виданого позивачеві.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, вірно вирішив спір, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування постанови суду не встановлено.
Ухвала в повному обсязі складена 6 серпня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Виробничий підрозділ "Шадурський кар’єр "Карат" закритого акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про скасування наказу № 565 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.10.2009 року в частині анулювання спеціального дозволу №3900 на користування надрами від 20.06.2006 року залишити без змін.
ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді
Л.А. Василенко
Т.П. Бадахова
М.І. Старосуд