при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року по справі № 2а/0570/1910/2011 за позовом Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-механічний завод "Спецшахтобуріння"" до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень,

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року задоволено частково позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Ремонтно-механічний завод "Спецшахтобуріння"" до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька:

- від 03.11.2010 року № 0000851640/2, яким визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 628648.80 грн.,

- від 20.01.2011 року № 0003061640/3, яким визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 78581.10 грн.;

- від 20.01.2011 року № 0000851640/3, яким визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 550067.70 грн.

Крім того, судом першої інстанції винесено окрему ухвалу на адресу Державної податкової адміністрації в Донецькій області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, які виявлено під час розгляду справи.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 20.07.2010 року відповідачем була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка позивача, за наслідками якої був складений акт №888/15/32831825, в якому відображено порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного закону підлягає збільшенню сума, що має бути сплачена платником податку до бюджету на 523874грн.

Суть порушення зазначено в тому, що при перевірці отриманої інформації щодо співставлення даних по контрагентах та при відпрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено, що платником податків занижено суму податкового зобов’язання на суму 523874 грн., та коригування податкового кредиту по вказаним контрагентам платником податку у наступних періодах не відбулось.

На підставі акту перевірки, 28.07.2010 р. відповідачем згідно з підпунктом "в" п.п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2001 року було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000851640/0, яким визначено податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 523874 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 26193,7 грн.

Після оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення, рішенням відповідача від 07.08.2010р. №17502/10/31-012-9 скарга залишена без задоволення, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2010р. №0000851640/1, яке оскаржене позивачем до ДПА в Донецькій області, яка рішенням від 28.10.2010р. №18987/10/25-113 частково задовольнила скаргу позивача, скасувала податкове повідомлення – рішення №0000851640/0 (№0000851640/1) в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст.17 Закону 2181 у сумі 26 193,7 грн. та збільшила суму штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону на суму 104 774,8 грн. Відповідачем на підставі п.п. "б" п.п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000851640/2 від 03.11.2010 року про визначення позивачеві податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 523874 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 104774,8 грн. Після оскарження прийнятих рішень до ДПА України, вони залишені без змін, а скарги без задоволення.

20.01.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003061640/3, яким визначено суму штрафних санкцій в ромі зір 78581.10 грн., та № 0000851640/3, яким визначено суму податкового зобов’язання на загальну суму 550067.70 грн., в тому чслі: за основним платежем – 523874 грн., за штрафними санкціями – 26193.70 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 року (справа № 2-а- 22975/10/0570), задоволено позовні вимоги ЗАТ "Ремонтно-механічний завод "Спецшахтобуріння" до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька, зобов’язано ДПІ у Петровському районі м.Донецька прийняти та облікувати податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року, яка подана 20.07.2010 року. (а.с.27-32).

Згідно декларації з ПДВ за червень 2010 року, яка не була прийнята відповідачем, вбачається, що позивач здійснив коригування податкового зобов’язання на суму 523874 грн.

Камеральна перевірка проведена та складено акт також 20.07.2010 року.

Між сторонами немає спору щодо правильності формування сум податкового кредиту та податкового зобов’язання. Апелянт наполягає на тому, що відповідно до пункту 17.2 ст. 17 Закону № 2181, платник податків до початку його перевірки контролюючим органом може самостійно виявити факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, і зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок. В даному випадку, зазначає відповідач, поданню податкової декларації за червень 2010 року передувало проведення перевірки, тобто податковий орган виявив факт заниження податкових зобов’язань, і на підтвердження посилається на лист від 30.06.2010 року, яким підприємство повідомлялось про виникнення розбіжностей в податковому обліку. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів про направлення або належного вручення вказаного листа підприємству не надано. Крім того, факт заниження податкових зобов’язань підтверджується актом, який складено 20.07.2010 року, тобто в той же день, коли платник податків подав декларацію.

Доводи апеляційної скарги не спростували висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія судів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року по справі № 2а/0570/1910/2011 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.