Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Щепанської О.А.,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

без участі представників сторін:

розглянувши матеріали справи № 2а-2731/112703 за апеляційною скаргою Щолкінської міської ради на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Українець Л.І. ) від 20.05.11

за позовом Малого приватного підприємства "Агат" (будинок 82-А,Щолкіне,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98213)

до Щолкінської міської ради (буд. 46,Щолкіне,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98213)

про визнання рішення незаконним та його скасування,

Постановою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2011 позовні вимоги Малого приватного підприємства "Агат" задоволені.

Визнано незаконним та скасовано рішення 60 сесії 5 скликання Щолкінської міської ради № 13 від 09 вересня 2010 року "Про скасування рішення 16 сесії 23 скликання від 29 березня 2010 року "Про включення в перелік об'єктів, які підлягають приватизації в 2001 році" в частині включення в цей перелік підвального приміщення за адресою м. Щолкіне, буд 82-а".

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.05.2011, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки оспорюване рішення було прийнято згідно позиції прокурора Ленінського району АРК, викладеної у формі протесту.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

29.03.2001 Щолкінською міською Радою на 16 сесії 23 скликання прийнято Рішення «Про включення в перелік об'єктів, які підлягають приватизації в 2001 році»

Рішенням 60 сесії 5 скликання Щолкінської міської Ради № 13 від 09.09.2010 розглянутий протест прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим на рішення 16 сесії 23 скликання Щолкінської міської Ради від 29.03.2001, скасовано рішення 16 сесії 23 скликання від 29 березня 2001 року «Про включення в перелік об'єктів, які підлягають приватизації в 2001 році»в частині включення в цей перелік підвального приміщення за адресою м. Щолкіне, буд. 82-а.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

На виконання скасованого радою рішення сесії було винесено наказ Фонду майна в Ленінському районі про здійснення приватизації шляхом продажу на аукціоні об'єкта комунальної власності підвального приміщення житлового будинку № 82-а. Остаточним результатом зазначеного рішення та наказу Фонду майна в Ленінському районі стало оформлення права власності за позивачем на нежиле приміщення цокольного поверху в буд. 82а, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 6 травня 2009 року про право приватної власності за малим приватним підприємством «Агат»та витягом з реєстру прав власників нерухомого майна.

Відповідно до п.30 ч.1 ст. 26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції сільських, селищних, міських Рад відноситься прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;

Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційний Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (v007p710-09) «У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)»було визначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції (254к/96-ВР) або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України (254к/96-ВР) закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Таким чином. суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення 16 сесії 23 скликання від 29 березня 2001 року в частині в включення в перелік об'єктів, які підлягають приватизації в 2001 році вичерпало свою дію фактом виконання і рада скасувала його в порушення вимог ст. 26 Закону «Про місцева самоврядування в Україні».

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Апеляційну скаргу Щолкінської міської ради на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.11 залишити без задоволення.

2. Постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 грудня 2011 р.

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко