колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань" до Контрольно-ревізійне управління в Київській області про визнання протиправним та скасування вимог,-

Позивач Державне підприємство "Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань" звернулось до суду з позовом до Контрольно-ревізійне управління в Київській області та остаточно вточнивши позовні вимоги, просить визнати протиправними та скасувати:

п. 2 Вимог №10-07-13-14/1911 про повернення до державного бюджету коштів в сумі 3270 грн., отриманих внаслідок завищення вартості наукових робіт на суму 3270 грн.;

п. 3 Вимог №10-07-13-14/1911, відповідно до якого, забезпечити відшкодування нарахованої надбавок за науковий стаж працівникам інституту ОСОБА_3, ОСОБА_4 на загальну суму 7856,05 грн. та повернути зайво сплачені кошти на суму 2891,03 грн., отримані внаслідок перерахувань до державних цільових фондів та нарахувань на заробітну плату.;

п. 4 Вимог №10-07-13-14/1911 про забезпечення відшкодування коштів на загальну суму 955,22 грн. безпідставно нарахованих відпускних працівникам інституту ОСОБА_3, ОСОБА_4 та перерахування до державних цільових фондів та нарахувань на заробітну плату на суму 351,52 грн.;

п. 5 Вимог про забезпечення відшкодування коштів суму 7 816,05 грн. зайво перерахованої заробітної плати директору інституту ОСОБА_5 на та перерахування до державних цільових фондів та нарахування на заробітну плату на суму 2 876,31 грн.;

п. 6 Вимог про забезпечення відшкодування коштів у розмірі 19 910,00 грн. та перерахування до державних цільових фондів та нарахувань на заробітну плату на суму 7 326,88 грн. зайво перераховану премію директору інституту ОСОБА_5;

п. 7 Вимог про забезпечення відшкодування зайво перераховану заробітну плату працівникам інституту на суму 66,173,40 грн. та перерахування до державних цільових фондів та нарахувань на заробітну плату на суму 24 351,81 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункти 2, 5, 6 та 7 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Київській області від 15.03.2011 № 10-07-13-14/1911 про усунення виявлених ревізією порушень і недоліків. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна фінансова інспекція у Київській області, яка є правонаступником Контрольно-ревізійного управління в Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи АОО №800147 позивач зареєстрований в єдиному державному Реєстрі Броварською районною державною адміністрацією Київської області.

У лютому 2011 року посадовими особами Контрольно-ревізійного управління в Київській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань»за період 2008-2009 років та 9 місяців 2010 року.

За наслідками перевірки було складено Акт від 07.02.2011 № 07-21/08.

На підставі Акта Контрольнор-ревізійним управлінням в Київській області було пред'явлено позивачу вимоги про усунення виявлених ревізією порушень і недоліків від 15.03.2011 № 10-07-13-14/1911.

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки та пунктами 2,3,4,5,6,7 Вимог, позивач звернувся до суду.

Щодо п. 2 Вимог про забезпечення повернення до державного бюджету коштів в сумі 3270,00 грн., отриманих позивачем внаслідок завищення вартості робіт, суд першої інстанції, задовольняючи позов прийшов до висновку, що п. 2 Вимог є протиправним та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої ністнтанції та зазначає наступне.

Висновок про завищення вартості робіт відповідача ґрунтується на положеннях Постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 № 830 (830-96-п) Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькуляції собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Пунктом 3 даної Постанови визначено, що дія цієї Постанови не поширюється на госпрозрахункові підприємства та організації

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань" є госпрозрахунковим підприємством.

Позивач, виходячи з вартості робіт, розробив калькуляцію кошторисних витрат, якою користувався при виконанні робіт.

Умовами договору п.4.5 передбачено, що Виконавець несе відповідальність за цільове використання бюджетних коштів на фактичні витрати, відповідно до бухгалтерського обліку та згідно чинного законодавства. Згідно чинного законодавства інститут не веде облік фактичних витрат по кожній НДДКР, а всі отримані кошти направляє не ведення своєї господарської діяльності, оскільки позивач є госпрозрахунковим підприємством.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки ревізії в цій частині не відповідають закону, а тому п. 2 Вимог є протиправним та підлягають скасуванню.

Щодо п. 5 Вимог про забезпечення відшкодування зайво перерахованої заробітної плати на суму 7815,05 грн. та перерахувань до державних цільових фондів на суму 2876,13 грн., які нараховувались та виплачувались ОСОБА_5 за період з 01.01.2008 року по 01.10.2010 року суд першої інстанції задовольняючи позову в цій частині прийшов до висновку, що п.5 Вимог є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, директор Державного підприємства «Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань»працює на основі контракту від 18.10.2006.

Відповідно до п. 17 Контракту заробітна плата директора нараховується за виконання обов'язків передбачених цим контрактом за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності.

Згідно абзацу 8 цього ж пункту Контракту максимальний розмір премії керівника (у відсотках до посадового окладу) не повинен перевищувати середнього розміру премії, нарахованої працівникам підприємства (у відсотках до тарифного фонду заробітної плати).

Додатковою угодою до Контракту від 18.10.2006 № 4133, керівнику Державного підприємства «Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань»внесено зміни до розділу 3 «Умови матеріального забезпечення керівника» та зазначено, що йому встановлено посадовий оклад у розмірі 2580,00 грн., який переглядається після підвищення тарифної ставки техніка основного виробництва на підприємстві.

Загальними зборами працівників Державного підприємства «Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань»(виписка з протоколу № 1 від 26.08.2008) постановлено, що трудовий колектив не заперечує внести зміни в колективний договір та встановити з 01.09.2008 тарифну ставку техніка основного виробництва в розмірі 860,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що доповненням до Колективного договору Державного підприємства «Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань»внесено зміни до розділу 3 колективного договору «Нормування і оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат»та викладено п. 3.4 в такій редакції: «… З 01.09.2008 тарифна ставка техніка основного виробництва складає 860 грн.»,

Таким чином, судом першої інстанції зроблений вірний висновок, що посадовий оклад керівника наукового закладу ОСОБА_5 розрахований вірно відповідно до ставки техніка основного виробництва на підприємстві, а тому п. 5 Вимог відповідача, є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо п. 6 Вимог про забезпечення відшкодування зайво нарахованої премії ОСОБА_5 за період з 01.01.2008 по 01.10.2010. у сумі 19910,0 грн. та перерахувань до державних цільових фондів як безпідставно нарахованих у сумі 7326,88 грн. суд першої інстанції прийшов до висновку, що він є протиправним та підлягає скасуванню.

З даним висновком погоджується колегія суддів та зазначає.

Судом першої інстанції досліджено ст. 17 Контракту з директором від 18 жовтня 2006 року, яким встановлено розмір премії та вказано, що максимальний розмір премії Керівника підприємства не може перевищувати його посадовий оклад і не повинен перевищувати середнього розміру премії, нарахованих працівникам підприємства.

По дослідженому у суді першої інстанції додатку № 34 про нарахування премії керівнику за 2008 рік встановлено, що вона не перевищує середнього розміру премії, робітників інституту за цей же період, що відображено на аркуші другому додатку, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що п.6 Вимог є протиправним і таким що підлягає скасуванню.

Щодо п.7 Вимог про забезпечення відшкодування зайво перерахованої заробітної плати на суму 66173,4 грн. та перерахувань до державних цільових фондів на суму 24 351,81 грн., які за висновками акту ревізії безпідставно нараховувались та виплачувались за період з 1.06.2008 по 01.01.2010р 9 контрактникам, суд першої інстанції задовольняючи позов в цій частині прийшов до висновку що його слід визнати протиправним та скасувати.

З даний висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки, судом першої інстанції встановлено, що з усіма дев'яти контрактниками укладено контракти, які відповідають Кодексу законів про процю України, та постанові Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 170 (170-94-п) «Про затвердження Типової форми контракту з працівником»(а.с. 94-109).

Згідно ч. 2 ст. 97 Кодексу законів про працю України - форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки схеми посадових, окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Оплата праці вказаних робітників визначена у пунктах 3-5 Контракту. У пункті 4 Контракту конкретизовано, що до основної заробітної плати науковцю можуть встановлюватись додаткові виплати передбачені «Колективним договором».

Згідно п.3.6 Колективного договору позивача оплата праці за трудовими угодами здійснюється згідно умов передбачених в трудових угодах.

Досліджені судом першої інстанції документи, наявні у матеріалах справи підтверджують правомірність нарахованої 9-ти контрактникам заробітної плати на суму 66 173,40 грн. та перерахувань до державних цільових фондів з неї на суму 24351,81 грн.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм права, колегія суддів прийшла до висновку, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про протиправність оскаржуваних п. 2,5,6,7 Вимог, а тому необхідності їх скасування.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8- 11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Київській області -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 17 квітня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.