розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіонікс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ТОВ «Радіонікс»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 00000712307 від 22 лютого 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2012 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 00000712307 від 22 лютого 2012 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ДПІ у Голосіївському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.01.2012 р. по 25.01.2012 р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Радіонікс» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинах з ТОВ «Бета Трейдінг», ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Профітком», ТОВ «Екобудтехнолоджі», ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «ТС Альянс», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Профітголд», ТОВ «Вестком-Груп»за період з 01.12.2009 по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 43/1-23-70-33936538 від 01.02.2012 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

22 лютого 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000712307, яким позивачу за порушення пп. 7.4.1., пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 273 410,00 грн.

Висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ зводиться до безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «Вестком-Груп»та ТОВ «Прістекс», які, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивних підприємств.

В Акті перевірки зазначено про відсутність у ТОВ «Вестком-Груп» та ТОВ «Прістекс ЛТД»адміністративно-господарських можливостей, необхідних для виконання господарських зобов'язань по укладених договорах. Зокрема, в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Вестком-Груп»та ТОВ «Прістекс ЛТД»встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

Крім того, як вказано в Акті перевірки, в провадженні СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 73-207, порушена за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) ряду підприємств, в тому числі ТОВ «Вестком-Груп»та ТОВ «Прістекс ЛТД», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 205 КК України. Згідно протоколів допиту гр. ОСОБА_3 від 20.09.2011 та гр. ОСОБА_4 від 13.10.2011, допитаних під час досудового слідства, останні пояснили, що зареєстрували ТОВ «Вестком-Груп»та ТОВ «Прістекс ЛТД»за винагороду, фактичного відношення до діяльності підприємств вони не мали, фінансово-господарських операцій не здійснювали.

Вказане, за висновками перевіряючих, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Вестком-Груп»та ТОВ «Прістекс ЛТД»на створення правових наслідків, які обумовлювались укладеними ними правочинами, тому договори постачання від 23.06.10 №2306 та від 24.12.09 №11/2, укладені між ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Прістекс ЛТД»та ТОВ «Радіонікс»є нікчемними, а податкові накладні, виписані від імені цих товариств, не можуть братися перевіркою до уваги.

З огляду на зазначене, відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту у розмірі 1 437 988,00 грн., що призвело до завищення підприємством залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 Декларації з ПДВ) за грудень 2011 року у розмірі 1 164 578,00 грн.; завищення підприємством суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 25.1 Декларації з ПДВ) за грудень 2010 року у сумі 273 410,00 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення № 00000712307 від 22 лютого 2012 року, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що між ТОВ «Радіонікс»(Замовник) та ТОВ «Вестком-Груп»(Постачальник) було укладено Договори постачання №11/1 від 20.11.09 та №11/2 від 24.12.09, за умовами яких постачальник зобов'язується поставити радіоелектронні елементи за цінами та у термін, погоджені замовником згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною зазначених договорів, а замовник зобов'язався прийняти радіоелектронні елементи та оплатити їх згідно п.3 договорів (том І, а.с. 50, 51).

Поставка товару згідно вказаних договорів підтверджується видатковими накладними №2272 від 05.05.10 на суму 657263,76 грн. (в т.ч. ПДВ 109543,96 грн.), №1783 від 01.04.10 на суму 617340,00 грн. (в т.ч. ПДВ 102890,00 грн.), №1284 від 04.03.10 на суму 1013976,00 грн. (в т.ч. ПДВ 168996,00 грн.), №746 від 08.02.10 на суму 248520,00 грн. (в т.ч. ПДВ 41420,00 грн.), №601 від 01.02.10 на суму 1676208,00 грн. (в т.ч. ПДВ 279368,00 грн.), №124 від 03.12.09 на суму 3691764,00 грн. (в т.ч. ПДВ 615294,00 грн.), №28 від 05.01.10 на суму 690000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 115000,00 грн.) - том І, а.с. 53-59.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Вестком-Груп»виписало позивачу податкові накладні: № 2272 від 05.05.10 на суму 657263,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -109543,96 грн., № 1783 від 01.04.10 на суму 617340,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -102890,00 грн., № 1284 від 04.03.10 на суму 1013976,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -168996,00 грн., № 746 від 08.02.10 на суму 248520,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -41420,00 грн., № 601 від 01.02.10 на суму 1676208,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -279368,00 грн., № 26 від 05.01.10 на суму 690000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -115000,00 грн., № 124 від 03.12.09 на суму 3691764,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -615294,00 грн., які складені у момент виникнення податкових зобов'язань ТОВ «Вестком-Груп», тобто в момент оформлення документів, що засвідчують факт поставки товарів (видаткових накладних) - том І, а.с. 53-66.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у загальному розмірі 1 432 512,00 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за період з грудня 2009 року по травень 2010 року та відображені в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Оплата за поставлений товар була здійснена позивачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Вестком-Груп», що підтверджується платіжними дорученнями: № 2 від 05.01.10, № 9 від 12.01.10, №18 від 14.01.10, №26 від 18.01.10, №44 від 20.01.10, №53 від 27.01.10, №66 від 02.02.10, №162 від 05.03.10, №128 від 23.02.10, №167 від 09.03.10, №209 від 17.03.10, №235 від 25.03.10, №304 від 14.04.10, №380 від 11.05.10, №417 від 20.05.10, №447 від 28.05.10, №475 від 07.06.10, №522 від 17.06.10 ТОВ «Радіонікс»(том І, а.с. 98-105).

Перевіркою встановлено, що заборгованість ТОВ «Радіонікс»перед ТОВ «Вестком-Груп»за поставлені товари відсутня.

Також, між ТОВ «Радіонікс»(Замовник) та ТОВ «Прістекс Лтд»(Постачальник) було укладено Договір постачання №2306 від 23.06.2010 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити радіоелектронні елементи та функціональні вузли за цінами та у термін, погоджені замовником згідно специфікацій (додаток№1, додаток №2, додаток №3, додаток №4, додаток №5 до договору №2306), що є невід'ємною частиною зазначеного договору, а Замовник зобов'язався прийняти радіоелектронні елементи та функціональні вузли і оплатити їх згідно п.3 договорів.

Поставка товару за вказаним Договором підтверджується видатковими накладними №19 від 01.07.10 на суму 391617,60 грн. (в т.ч. ПДВ 65262,60 грн.), №56 від 05.07.10 на суму 336049,20 грн. (в т.ч. ПДВ 56008,20 грн.), №647 від 02.08.10 на суму 586476,60 грн. (в т.ч. ПДВ 97746,10 грн.), №673 від 03.08.10 на суму 452100,00 грн. (в т.ч. ПДВ 75350,00 грн.), №1384 від 07.09.10 на суму 674380,80 грн. (в т.ч. ПДВ 112396,80 грн.), №1701 від 04.10.10 на суму 280332,00 грн. (в т.ч. ПДВ 46722,00 грн.), №2005 від 01.11.10 на суму 218232,00 грн. (в т.ч. ПДВ 36372,00 грн.), №2135 від 11.11.10 на суму 165852,00 грн. (в т.ч. ПДВ 27642,00 грн.), №010402 від 04.01.11 на суму 624859,20 грн. (в т.ч. ПДВ 104143,20 грн.), №020401 від 04.02.11 на суму 180000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 30000,00 грн.)- том І, а.с. 75-84.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Прістекс ЛТД»виписало позивачу податкові накладні: № 020401 від 04.02.11 на суму 180000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 30000,00 грн., № 10402 від 04.01.11 на суму 624859,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 104143,20 грн., № 2135 від 11.11.10 на суму 165852,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 27642,00 грн., № 2005 від 01.11.10 на суму 218232,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 36372,00 грн., № 1701 від 04.10.10 на суму 280332,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 46722,00 грн., № 1384 від 07.09.10 на суму 974380,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -194876,00 грн., № 673 від 03.08.10 на суму 452100,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -75350,00 грн., № 647 від 02.08.10 на суму 586476,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 97746,10 грн., № 56 від 05.07.10 на суму 336049,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 56008,20 грн., № 19 від 01.07.10 на суму 391617,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 65269,60 грн., які складені у момент виникнення податкових зобов'язань ТОВ «Прістекс ЛТД», тобто в момент оформлення документів, що засвідчують факт поставки товарів (видаткових накладних) - том І, а.с. 85-94.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у загальному розмірі 651 649,90 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту за період з липня 2010 року по лютий 2011 року та відображені в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Оплата за поставлений товар була здійснена позивачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Прістекс ЛТД», що підтверджується платіжними дорученнями: № 611 від 23.07.10, № 639 від 03.08.10, №673 від 11.08.10, №692 від 21.08.10, №712 від 31.08.10, №890 від 20.10.10, №903 від 25.10.10, №939 від 05.11.10, №956 від 15.11.10, №1047 від 08.12.10, №1048 від 08.12.10, №115 від 03.02.11, №125 від 07.02.11 ТОВ «Радіонікс»(том І, а.с. 107-113).

Перевіркою встановлено, що заборгованість ТОВ «Радіонікс» перед ТОВ «Прістекс ЛТД»за поставлені товари відсутня.

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин (в період до 01 січня 2011 року) був Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (168/97-ВР) .

Вказаний Закон втратив чинність з 01.01.2011 року у зв'язку із вступом в дію Податкового кодексу України, однак положення даного Закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин, які виникли у період з грудня 2009 року по листопад 2010 року, оскільки він визначав правила формування спірного податкового кредиту за вказаний період.

До спірних правовідносин, які виникли у січні, лютому 2011 року, судом при вирішенні справи застосовуються норми Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з пунктом 1.7. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7. Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічні норми містяться також у Розділі V Податкового кодексу України, який визначає правила оподаткування податком на додану вартість з 01 січня 2011 року.

Згідно з п/п 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Достатніми підставами для включення ТОВ «Радіонікс»до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг; використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

З Акту перевірки вбачається, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з грудня 2009 року по листопад 2010 року та за січень, лютий 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Прістекс Лтд» та ТОВ «Вестком-Груп», в зв'язку з придбанням (оплатою) товарів.

Оскільки податкові накладні на користь позивача були виписані в грудні 2009 року, січні-листопаді 2010 року та у січні, лютому 2011 року, постачання товарів відбулося в тих же податкових періодах, що підтверджується вищеописаними видатковими накладними, то в силу приписів ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право ТОВ «Радіонікс» на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту виникло, відповідно, у грудні 2009 року, січні-листопаді 2010 року та у січні, лютому 2011 року.

Закон України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) та Податковий кодекс України (2755-17) визначають лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. До них відносяться: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Згідно з підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічним чином врегульовано правила нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість нормами чинного Податкового кодексу України.

Пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

На момент складання податкових накладних як контрагенти позивача - ТОВ «Прістекс ЛТД»та ТОВ «Вестком-Груп» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів.

Згідно витягу з реєстру платників ПДВ, розміщеного на офіційному сайті ДПА України (том ІІ, а.с. 259, 260) свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Вестком-Груп» було анульоване 05 квітня 2011 року, в той час як податкові накладні на користь позивача були виписані у період з грудня 2009 року по травень 2010 року; свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Прістекс Лтд» було анульоване 08 серпня 2011 року, в той час як податкові накладні на користь позивача були виписані у період з липня 2010 року по лютий 2011 року.

На момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Прістекс ЛТД» та ТОВ «Вестком-Груп» були чинними і вказані суб'єкти господарювання мали право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні відповідають вимогам, встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (z0233-97) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (z0233-97) (чинних на момент оформлення податкових накладних, складених до 01.01.2011 року) та вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 (z1401-10) (які набули чинності на момент оформлення податкових накладних, складених після 01.01.2011 року) стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем було дотримано і вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.06.12 серія АА №132588, серія АА №132615 підтверджують, що ТОВ «Прістекс ЛТД»і ТОВ «Вестком-Груп»станом на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том ІІ, а.с. 38-47).

ТОВ «Прістекс ЛТД»та ТОВ «Вестком-груп»на момент проведення господарських операцій не були ліквідовані, діяльність їх в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємства не виключені.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06 червня 2012 року № 13979794 до основного виду діяльності ТОВ «Радіонікс»належить «Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури» (код КВЕД 27.12).

Господарська діяльність позивача з виготовлення, реалізації, ремонту та модернізації військової техніки здійснюється на підставі Ліцензій серія АВ №419930 від 29.01.09, серія АВ №419978 від 19.02.10, серія АГ №399929 від 14.04.11., виданих Міністерством промислової політики України, копії яких наявні в матеріалах справи (том І, а.с. 95-97).

Замовлені у ТОВ «Вестком-груп»та ТОВ «Прістекс ЛТД»товари - радіоелектронні елементи та функціональні вузли - придбавалися позивачем з метою використання в подальшій господарській діяльності та були використані у такій діяльності шляхом виготовлення електророзподільної та контрольної апаратури, що підтверджується накладними - вимогами на відпуск матеріалів. Виготовлена позивачем продукція була реалізована на експорт через комісіонера - Державну компанію з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт», що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами комісії № use-16.22-171-dk-09 від 14.07.09, № use-20.1-151-dk-09 від 22.06.09 (том ІІ, а.с. 56-68) та копіями вантажних митних декларацій з відмітками митного органу про вивезення товару за межі митної території України (том І, а.с. 159-172, 186-199).

Враховуючи вказані вантажні митні декларації з відмітками митниці та вид діяльності позивача, з огляду на характер поставлених ТОВ «Вестком-груп»та ТОВ «Прістекс ЛТД» товарів, а також інші надані позивачем документи, є правильними висновки суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ «Вестком-груп»і ТОВ «Прістекс ЛТД»є реальними та підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище товари були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Позивачем надано первинні документи, що стосуються господарської операцій за участю ТОВ «Вестком-груп» та ТОВ «Прістекс ЛТД», які підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 1 437 988,00 грн. за наслідками операцій з ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Прістекс ЛТД», а в подальшому правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.