Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (2755-17) (далі - Кодексу), заборонено.

Пунктом 9 ст. 3 Закону N 265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (далі - РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Разом з тим, положення про ведення, касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року N 148 (v0148500-17) , що розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" (679-14) (далі - Положення N 148), визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб'єкти господарювання), фізичними особами.

З 15.02.2019 року вступила у дію постанова Правління Національного банку України від 12.02.2019 року N 37 (v0037500-19) "Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", якою внесено зміни до Положення N 148 (v0148500-17) , та Національним банком України врегульовано питання щодо оприбуткування готівкових коштів на відокремленому підрозділі.

Так, абзацом 3 п. 11 розділу II Положення N 148 (v0148500-17) у новій редакції визначено, що оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Кодексу (2755-17) , і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).

Враховуючи зазначене, у разі використання РРО, суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Кодексу (2755-17) , і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).

Щодо оприбуткування готівки на відокремленому підрозділі, якщо підприємство веде касову книгу та має зареєстровану КОРО (питання 2)

Абзацом 3 п. 11 розділу II Положення N 148 (v0148500-17) визначено, що оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Кодексу (2755-17) , і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).

Враховуючи зазначене, якщо у підприємства є зареєстрована КОРО, оприбуткуванням згідно з наведеним прикладом буде занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до КОРО, з подальшим записом у касовій книзі на підставі оформлених прибуткових ордерів.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.