розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Медяник Світлани Павлівни щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини шостої статті 217, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Городовенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Медяник С.П. звернулась до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 55 Конституції України (конституційність) положення Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) (далі - Кодекс), а саме:

- частини шостої статті 217, згідно з якою "рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене";

- частини четвертої статті 424, відповідно до якої "ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають".

Медяник С.П. стверджує, що позбавлення її права на оскарження бездіяльності прокурора щодо об'єднання матеріалів досудового розслідування у кримінальних справах стосовно неї спричинено неконституційністю положення частини шостої статті 217 Кодексу.

Автор клопотання зазначає, що "якщо по кримінальній справі не виконуються вказівки суду, а апеляційний суд цього не помічає та виносить ухвалу про закриття справи, яка суперечить попереднім судовим рішенням /ухвалам/, то така ухвала повинна бути оскаржена в касаційному порядку". На думку Медяник С.П., положення частини четвертої статті 424 Кодексу в аспекті обмеження права на касаційне оскарження та доступу до правосуддя суперечать положенням частини другої статті 55 Конституції України.

Обґрунтовуючи свої твердження, Медяник С.П. цитує положення Конституції України (254к/96-ВР) , Кодексу, посилається на практику Європейського суду з прав людини.

До конституційної скарги долучено копії ряду судових рішень, зокрема ухвали Луганського апеляційного суду від 12 жовтня 2018 року.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Згідно зі статтею 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційнІсть) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша); у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої).

Відповідно до статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, зокрема, якщо її зміст і вимоги є очевидно необгрунтованими (частина четверта).

В ухвалі Луганського апеляційного суду від 12 жовтня 2018 року, яка в аспекті порушених у конституційній скарзі питань є остаточним судовим рішенням у справі Медяник С.П., положення частини шостої статті 217 Кодексу не застосовано, тому конституційна скарга в частині відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) зазначеного положення Кодексу суперечить вимогам частини першої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Автор клопотання, стверджуючи про невідповідність оспорюваних положень Кодексу (4651-17) частині другій статті 55 Конституції України, обмежується цитуванням норм Конституції України (254к/96-ВР) , Кодексу (4651-17) , посиланням на практику Європейського суду з прав людини та фактично висловлює незгоду Із судовим рішенням стосовно нього, а також законодавчим обмеженням можливості оскарження в касаційному порядку такого рішення, що не є

обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу (4651-17) в розумінні вимог пункту б частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Отже, є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Медяник Світлани Павлівни щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини шостої статті 217, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.