Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних при зарахуванні попередньої оплати за одним договором в рахунок оплати товарів/послуг за іншим договором та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодексу), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регламентуються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу (2755-17) ).

Як зазначено у зверненні, підприємством - покупцем за договором № 1 було здійснено попередню оплату, на дату якої постачальником було складено податкову накладну. Після закінчення терміну дії договору № 1 між підприємствами було досягнуто домовленість про залік попередньої оплати за цим договором в рахунок оплати товарів/послуг за договором № 2 без повернення такої оплати на поточний рахунок покупця.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу (2755-17) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу (2755-17) ).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу (2755-17) , якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-ЄРПН).

Відповідно до частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Отже, якщо постачальником - платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за договором № 1 були визначені податкові зобов'язання з ПДВта надалі за домовленістю сторін попередня (авансова) оплата за цим замовленням зараховується в рахунок оплати товарів/послуг за договором № 2, то постачальник - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором № 2. Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 (z1157-18) зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.2018 за № 1157/32609 (z1157-18) внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (z0137-16) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (z0137-16) (далі - Наказ № 1307), які почали діяти з 01.12.2018.

Відповідно до підпункту (6) пункту 23 Наказу № 1307 (z0137-16) ДФС визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) .

У графі 2.1 «Код причини» такого розрахунку коригування зазначається умовний коди причин коригування, який відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів».

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.