Щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України"

29 жовтня 2015 року Європейським судом з прав людини (далі - Європейський суд) було ухвалено рішення у справі "Устименко проти України", яке набуло статусу остаточного 29 січня 2016 року.

У цьому рішенні Європейський суд констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 (далі - Конвенція) у зв'язку з тим, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому остаточну постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, Європейський суд зобов'язав державу сплатити заявнику 1000 (одну тисячу) євро відшкодування моральної шкоди та додатково суму будь-яких податків, що можуть нараховуватись.

Факти справи та суть порушень викладено у стислому викладі рішення, що додається.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та пункту 1 статті 46 Конвенції рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання.

Під виконанням рішення Європейського суду слід розуміти виплату відшкодування, а також вжиття державою додаткових заходів індивідуального характеру, спрямованих на усунення конкретного порушення, визначеного в рішенні Європейського суду, та заходів загального характеру, спрямованих на усунення підстави для надходження до Європейського суду аналогічних заяв проти України у майбутньому.

За цими критеріями Комітет міністрів Ради Європи здійснює оцінку виконання державою рішень Європейського суду, виходячи з інформації, наданої державними органами щодо заходів, вжитих на виконання вказаних рішень. Відповідні положення закріплені у Правилах Комітету міністрів Ради Європи щодо контролю за виконанням рішень Європейського суду та умов дружнього врегулювання (10 травня 2006 року).

Обсяг та суть заходів загального та індивідуального характеру, необхідних для виконання кожного конкретного рішення Європейського суду, безпосередньо залежать від характеру порушень, констатованих Європейським судом.

У вказаному рішенні Європейський суд зазначає, що "національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції" (п. 53 рішення).

Водночас окремо слід зазначити, що, розглядаючи скарги заявника на порушення національними судами принципу рівності сторін провадження з огляду на розгляд апеляційним судом апеляційної скарги за відсутності заявника, Європейський суд визнав відповідні скарги неприйнятними і вказав, що "спори стосовно пільг, які сплачуються відповідно до систем соціального забезпечення, є суто технічними, а тому їх краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань (див., наприклад, рішення у справах "Міллер проти Швеції" (Miller v. Sweden), заява N 55853/00, п. 29, від 8 лютого 2005 року, та "Шулер-Цграгген проти Швейцарії" (Schuler-Zgraggen v. Switzerland), від 24 червня 1993 року, п. 58, Series A N 263).

З метою виконання цього рішення Європейського суду та недопущення схожих порушень в майбутньому прошу:

1) довести висновки Європейського суду у цій справі до відома суддів всіх рівнів та забезпечити врахування їх в роботі;

2) Вищий адміністративний суд України - врахувати практику Європейського суду у справах проти України під час узагальнення практики та/або надання рекомендаційних роз'яснень стосовно питання про поновлення пропущеного строку;

3) Національну школу суддів України - включити рішення Європейського суду у справі "Устименко проти України" до програм підготовки та підвищення кваліфікації суддів.

Окремо повідомляю, що найближчим часом автентичний переклад вказаного рішення буде надруковано у збірнику нормативно-правових актів "Офіційний вісник України" та розміщено на сайті Міністерства юстиції України (www.minjust.gov.ua).

З метою забезпечення належного звітування держави перед Комітетом міністрів прошу повідомити про результати розгляду цього листа до 29 квітня 2016 року.

Додаток: стислий виклад вказаного рішення на 2 арк. в 1 прим.